Нові дані свідчать про те, що соціально-економічні фактори, такі як рівень освіти, професія та матеріальний статок, можуть відстрочити погіршення когнітивних функцій у людей літнього віку, забезпечуючи триваліші періоди здоров’я та знижуючи ризик нейрокогнітивних розладів.
Дослідження, результати якого опубліковані в журналі Scientific Reports, аналізує вплив соціально-економічного становища (англ. SEP) на ризик когнітивних порушень і смертність серед дорослих старшого віку. Соціально-економічні показники, такі як освіта, професія та багатство, визнані важливими детермінантами ризику розвитку деменції. Результати демонструють, що люди з вищою освітою та професійною зайнятістю проводять більше років у здоровому когнітивному стані порівняно з тими, хто має нижчий SEP.
Дослідження базувалося на даних англійського довгострокового дослідження старіння, що охоплює період з 2008 по 2019 роки, та включало когорту з 8442 учасників середнім віком 67 років. Для оцінки когнітивних змін учасників розділили на групи: особи без когнітивних порушень (NOCI), з когнітивними порушеннями без деменції (CIND) та з діагностованою деменцією. Перехід між цими станами аналізували за допомогою марковської моделі, враховуючи вік, стать та сімейний стан.
Результати показали, що особи з вищим рівнем освіти та матеріального достатку, а також ті, хто займав професійні або керівні посади, мали значно менший ризик переходу до когнітивних порушень чи деменції. Такі учасники також мали вищу ймовірність “реверсії” — повернення до здорового когнітивного стану з CIND. Наприклад, вища освіта знижувала ризик переходу від здорового когнітивного стану до CIND на 43%, а від CIND до деменції — на 69%.
Іншим важливим відкриттям було те, що соціально-економічно сприятливі умови збільшували тривалість перебування у стані без когнітивних порушень. Учасники з вищою освітою та професійною зайнятістю мали триваліші періоди без деменції навіть у віці 80 років. З іншого боку, люди з менш сприятливими соціально-економічними умовами проводили більше часу у станах когнітивного порушення або деменції, що свідчить про додатковий тягар когнітивних розладів у старшому віці.
Це дослідження підкреслює, що соціально-економічні переваги, такі як доступ до кращої освіти і престижних професій, відіграють важливу роль у когнітивному здоров’ї літніх людей. Люди з високим SEP мають “когнітивний резерв”, що допомагає протистояти дегенеративним процесам мозку, тим самим забезпечуючи більшу тривалість життя без когнітивних порушень. Отже, зниження соціально-економічної нерівності може бути перспективним підходом до покращення когнітивного здоров’я та зменшення захворюваності на деменцію в літньому віці.
