Вища освіта і достаток відстрочують когнітивні розлади

0
65

Нові дані свідчать про те, що соціально-економічні фактори, такі як рівень освіти, професія та матеріальний статок, можуть відстрочити погіршення когнітивних функцій у людей літнього віку, забезпечуючи триваліші періоди здоров’я та знижуючи ризик нейрокогнітивних розладів.

by @zinkevych

Дослідження, результати якого опубліковані в журналі Scientific Reports, аналізує вплив соціально-економічного становища (англ. SEP) на ризик когнітивних порушень і смертність серед дорослих старшого віку. Соціально-економічні показники, такі як освіта, професія та багатство, визнані важливими детермінантами ризику розвитку деменції. Результати демонструють, що люди з вищою освітою та професійною зайнятістю проводять більше років у здоровому когнітивному стані порівняно з тими, хто має нижчий SEP.

Дослідження базувалося на даних англійського довгострокового дослідження старіння, що охоплює період з 2008 по 2019 роки, та включало когорту з 8442 учасників середнім віком 67 років. Для оцінки когнітивних змін учасників розділили на групи: особи без когнітивних порушень (NOCI), з когнітивними порушеннями без деменції (CIND) та з діагностованою деменцією. Перехід між цими станами аналізували за допомогою марковської моделі, враховуючи вік, стать та сімейний стан.

Результати показали, що особи з вищим рівнем освіти та матеріального достатку, а також ті, хто займав професійні або керівні посади, мали значно менший ризик переходу до когнітивних порушень чи деменції. Такі учасники також мали вищу ймовірність “реверсії” — повернення до здорового когнітивного стану з CIND. Наприклад, вища освіта знижувала ризик переходу від здорового когнітивного стану до CIND на 43%, а від CIND до деменції — на 69%.

Розрахункова тривалість кожного когнітивного стану в роках, окремо для категорій освіти, професії та матеріального становища у віці 60, 70 і 80 років. NOCI без когнітивних порушень, CIND когнітивних порушень без деменції.

Іншим важливим відкриттям було те, що соціально-економічно сприятливі умови збільшували тривалість перебування у стані без когнітивних порушень. Учасники з вищою освітою та професійною зайнятістю мали триваліші періоди без деменції навіть у віці 80 років. З іншого боку, люди з менш сприятливими соціально-економічними умовами проводили більше часу у станах когнітивного порушення або деменції, що свідчить про додатковий тягар когнітивних розладів у старшому віці.

Це дослідження підкреслює, що соціально-економічні переваги, такі як доступ до кращої освіти і престижних професій, відіграють важливу роль у когнітивному здоров’ї літніх людей. Люди з високим SEP мають “когнітивний резерв”, що допомагає протистояти дегенеративним процесам мозку, тим самим забезпечуючи більшу тривалість життя без когнітивних порушень. Отже, зниження соціально-економічної нерівності може бути перспективним підходом до покращення когнітивного здоров’я та зменшення захворюваності на деменцію в літньому віці.

Попередня статтяПестициди пов’язали з раком простати: нові дані американських вчених
Наступна статтяНовий ШІ для ЕКГ відстежує серцевий ризик з високою точністю
Фолюш Ігор
У 1998 році закінчив Львівський Інститут Фізкультури Кафедра фізичної реабілітації З 1998 по 2000 рік стажування в Istituto Di MedicinaDello Sport Di Roma З 2000 по 2007 рік працював фізіотерапевтом в Hospital Santa Maria della Stella (Orvieto) У 2007 році повернувся в Україну З 2007 по 2013 працював фізіотерапевтом в приватній педіатричній клініці «Віта Пуер» У 2013 році закінчив магістратуру в Мелітопольському інституті екології та соціальних технологій У 2014 заснував «Центр масажу доктора Фолюш» де і працює донині

Залишити коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.