Токсичні сполуки та мікропластик, присутні у воді й ґрунті, формують глобальну загрозу для серця та судин, однак науковці наголошують, що вирішення цієї проблеми вже цілком реальне.
Нещодавно у виданні Atherosclerosis оприлюднили результати дослідження, яке висвітлює взаємозв’язок між забрудненням довкілля — зокрема води й ґрунтів — та загрозами для здоров’я людей.
Чиста вода і родючі ґрунти мають фундаментальне значення для добробуту людства і збереження екосистем. Родючі ґрунти забезпечують виробництво продуктів харчування, збереження води, біорізноманіття та накопичення вуглецю. За експертними оцінками, внаслідок деградації ґрунтів у зоні ризику перебуває 40% населення Землі. Водночас, станом на 2021 рік понад два мільярди людей живуть у регіонах з обмеженими водними ресурсами. У 2019 році забруднення спричинило дев’ять мільйонів передчасних смертей, а ще 268 мільйонів років життя (з урахуванням інвалідності, DALY) були втрачені саме через цю проблему.
Відомо, що забруднення довкілля (повітря й ґрунту) по-різному впливає на DALY упродовж життя: ґрунтові чинники найчастіше загрожують літнім людям, а забруднена вода — є серед основних причин смертності серед дітей. Понад дві третини захворювань, пов’язаних із забрудненням, класифікують як неінфекційні (НІЗ), а 60% із них припадає саме на серцево-судинні патології (ССЗ). Проте глобальні програми з боротьби проти НІЗ здебільшого оминають питання зменшення забруднення довкілля. Більш того, науковці припускають, що чинники довкілля на зразок забруднення здатні переважати над генетичною схильністю до НІЗ, що свідчить про серйозний недолік у сучасних стратегіях громадського здоров’я.
Основними джерелами забруднення ґрунту є шкідливі речовини, як-от синтетичні хімікати, важкі метали, патогени, пестициди, а також мікро- й нанопластик (МНП) із традиційних пластикових відходів. Вони надходять у довкілля насамперед завдяки видобутку корисних копалин, промисловому виробництву, агросектору, неналежному поводженню з відходами та спалюванню викопного палива.
Мікро- та нанопластик (МНП) — це відносно нова категорія забруднювачів, здатних виділяти токсичні домішки на кшталт фталатів та бісфенолів, що можуть порушувати клітинний метаболізм і підвищувати серцево-судинні ризики. Ба більше, МНП можуть транспортувати на собі інші шкідливі хімічні речовини, посилюючи їхній негативний вплив на роботу серцево-судинної системи й обмін речовин. Попри те, що забруднення повітря часто фігурує у звітах як найпомітніше, забруднення ґрунту та води не менш важливе. Згадане ж дослідження насамперед розглядає, як токсини з води та ґрунту впливають на людське здоров’я, зі спеціальним акцентом на ССЗ.
Вплив забруднювачів ґрунту на організм людини
Хімічне забруднення води та ґрунту
Забруднення води й ґрунту набуває особливої небезпечності через наявність у довкіллі шкідливих хімічних речовин — від поліциклічних ароматичних вуглеводнів і органічних розчинників до пестицидів та важких металів (свинець, ртуть, миш’як, кадмій). Такі метали можуть бути канцерогенними, призводити до порушень нервового розвитку та провокувати серцево-судинні захворювання.
Зокрема, миш’як вважають одним із найнебезпечніших забруднювачів питної води, тоді як свинець і кадмій безпосередньо пов’язують з ішемічною хворобою серця й підвищеним артеріальним тиском. Варто зауважити, що навіть мінімальні концентрації важких металів уже збільшують ймовірність виникнення ССЗ. Стійкі органічні речовини (пестициди, діоксини, ПХБД) мають властивість накопичуватися в тканинах і порушувати гормональну регуляцію.
Бісфенол А та ПФАС належать до групи руйнівників ендокринної системи, які можуть посилювати ризики серцево-судинних хвороб, ожиріння та дисліпідемії. Такі гормональні дизруптори здатні втручатися в циркадні ритми та метаболічну регуляцію, що також підвищує шанси на ССЗ.
Мікро- та нанопластик (МНП), що виникає внаслідок розкладу пластикових виробів, може провокувати окислювальний стрес, порушення роботи ендотелію судин та формування атеросклеротичних бляшок. Нещодавні випробування за участю людей продемонстрували здатність МНП накопичуватися всередині атеросклеротичних відкладень, збільшуючи ймовірність серцево-судинних ускладнень.
Накопичені дані свідчать про прямий зв’язок між забрудненням води/ґрунту та серцево-судинними патологіями. Контакт зі свинцем, наприклад, широко розглядають як пусковий механізм гіпертонії та причину збільшення смертності від ССЗ. У кількох дослідженнях (у тому числі шведських і американських) підвищений вміст свинцю в крові виявляли разом із атеросклеротичними змінами сонних артерій.
Джерела хімічного забруднення та їхній вплив на здоров’я
Екодеструктивні чинники: що посилює забруднення?
За даними ФАО, ґрунт є вагомим «поглиначем» вуглецю, проте зміна клімату негативно відбивається на його стані. Європейське агентство з довкілля застерігає про зростання небезпеки опустелювання, ерозії, негативних змін прибережних зон і зменшення рівня вологи в ґрунті через підйом рівня моря. Одночасно підвищення температур знижує ефективність сільськогосподарської діяльності.
Надмірне використання добрив порушує азотні цикли, сприяючи утворенню PM2,5 та, відповідно, збільшуючи показники смертності від серцево-судинних патологій. Залишки азоту з добрив і тваринницьких ферм вступають у реакцію з іншими забруднювачами й формують токсичні частинки, що провокують інсульти й ураження судин.
Вирубування лісових масивів через промислові розробки, розширення аграрних територій чи урбанізацію загострює проблему забруднення і пришвидшує кліматичні зміни. Знищення лісів, які є одним із найбільших резервуарів поглинання вуглецю, призводить до додаткових викидів парникових газів і зменшує природні можливості для їх нейтралізації. Вирубування лісу також змінює гідрологічні режими, що тягне за собою ризик повеней, посух і зменшення біорізноманіття.
Неефективно спроектовані міста з перевантаженим дорожнім рухом, браком зелених насаджень і промисловими об’єктами посилюють шкідливий вплив забруднюючих речовин. «Острови спеки» в містах і неадекватне управління стічними водами ускладнюють картину, а відсутність належної міської інфраструктури заохочує малорухливий спосіб життя, збільшуючи тягар хронічних недуг. На додачу, неправильне поводження з відходами в містах призводить до безперервного надходження важких металів та інших токсинів у воду й ґрунт.
Громади, залежні від лісу як джерела харчування, культурних традицій і ліків, зазнають особливої шкоди. Вони втрачають безпеку щодо харчових продуктів, засоби для існування та змушені переїжджати. У басейні Амазонки лісові пожежі спричиняють значні викиди парникових газів та втрату біорізноманіття, що дестабілізує гідрологічну систему регіону.
Суттєвим фактором залишаються пилові викиди внаслідок розорювання ґрунту, будівництва, вітрової ерозії й сільгоспдіяльності. Вдихання пилу провокує запалення, окислювальний стрес і негативні зміни в роботі серця та легень. Чим менші часточки, тим глибше вони проникають у кров і викликають імунні реакції з подальшими загрозами ССЗ. Зміни клімату, що прискорюють опустелювання й посуху, імовірно збільшать роль пилу як фактора зниження якості повітря.
Висновки та рекомендації
Забруднення ґрунту та води завдає шкоди біорізноманіттю, здоров’ю людей і цілісності екосистем. Важкі метали, пестициди, органічні забруднювачі, пластик і його мікро- та наноформи можуть викликати розлади ендотелію, підвищувати запальні процеси й окислювальний стрес, збиваючи з ладу метаболічні й гормональні цикли. МНП часто взаємодіють з токсичними домішками, що підсилює небезпеку для серцево-судинної системи, зокрема через піроптоз та NLRP3-запальні механізми. До того ж ці забруднювачі можуть погіршувати стан при вже існуючих неінфекційних хворобах. Доброю новиною є те, що скорочення ступеня забруднення води та ґрунту здатне подарувати помітні переваги для серцево-судинного здоров’я.
Серед можливих заходів виділяють: зменшення контакту з токсинами (очищення повітря та води, використання фільтрів, відмова від куріння, споживання безпечних продуктів), а також медичні методи, приміром хелатотерапію ЕДТА, що допомагає виводити важкі метали (свинець, кадмій) з організму й знижувати ризик ССЗ.
Заходи громадського здоров’я, які раніше були успішно застосовані в країнах з високим рівнем доходу (зокрема, для обмеження впливу свинцю та кадмію), продемонстрували ефективність у зменшенні серцево-судинних ускладнень і загальної смертності. Політика Європейської Комісії, що відображена в ініціативі «Бачення нульового забруднення», прагне скоротити викиди до безпечних показників до 2050 року, а ЄС також націлений на відновлення стану ґрунтів, щоб уберегти їх від опустелювання, ущільнення, втрати біорізноманіття і зниження рівня органічного вуглецю.
Нарешті, корекція раціону та способу життя має захисний вплив на серцево-судинну систему, а скорочення забруднення підтверджено знижує рівень хронічних хвороб. Забруднення, попри масштаби, цілком можливо попередити, і воно аж ніяк не є «неминучим злом» економічного розвитку. Досвід багатьох багатих країн доводить, що фінансово виправдані та практично відтворювані рішення здатні ефективно контролювати цю проблему.
