У певних випадках вікове зниження рівня тестостерону інколи називають «чоловічою менопаузою». Цей стан може супроводжуватися низкою неприємних проявів, включно зі зменшенням лібідо, погіршенням настрою, депресією та втратою м’язової маси.
Хоча «чоловіча менопауза» офіційно не визнана окремим медичним діагнозом, пацієнти часом використовують цей термін, щоб описати симптоми, спільні для низького рівня тестостерону (гіпогонадизму). У чоловіків із природними репродуктивними органами кількість тестостерону закономірно знижується з віком. Проте далеко не завжди цей спад досягає показників, характерних для гіпогонадизму, що вимагає медичного втручання.
Що таке «чоловіча менопауза»?
«Чоловіча менопауза» – неофіційне поняття, яке часом застосовують для позначення комплексу симптомів, пов’язаних із зниженням рівня тестостерону в чоловіків літнього віку. За словами доктора медичних наук Алі Дабаджі, уролога та керівника напрямку чоловічої репродуктивної та сексуальної медицини в Henry Ford Health (Детройт), це загальне означення стану, коли тестостерон падає з роками.
Інколи цей стан називають також андропаузою, віковим зниженням андрогенів, пізнім гіпогонадизмом, дефіцитом тестостерону чи просто низьким рівнем тестостерону. За даними досліджень, після 40-річного віку рівень тестостерону може щороку зменшуватися приблизно на 1%. Зазвичай більшості чоловіків вдається зберегти концентрацію гормону у нормальних межах, однак від 10 до 25% чоловіків старшого віку зіткнуться з таким зниженням, яке може призвести до клінічних симптомів.
Хоча за аналогією зі станом у жінок цю ситуацію й називають «менопаузою», порівняння з жіночою менопаузою не є цілком коректним. Процес зменшення тестостерону відбувається поступово, на відміну від швидкого гормонального зсуву, який відбувається у жінок в період менопаузи.
«Чоловіча менопауза» принципово різниться від жіночої, адже у жінок рівень естрогену падає досить різко, припиняється овуляція та менструальні цикли, що зазвичай стається у віці 40–50 років. Водночас у чоловіків рівень тестостерону знижується поступово, іноді без виразних симптомів. За даними клініки Мейо, багато чоловіків похилого віку все ще мають гормональний рівень у межах норми, незважаючи на вікове зменшення тестостерону.
Ознаки та симптоми чоловічої «менопаузи»
«Чоловіча менопауза» як така не фігурує в офіційних діагнозах, проте гіпогонадизм та низький рівень тестостерону – цілком чіткі медичні стани, зазначає д-р Дабаджа.
Поширені прояви низького рівня тестостерону можуть охоплювати:
- Зниження статевого потягу
- Еректильну дисфункцію
- Рідше оволосіння пахв та лобка
- Зменшення розміру яєчок
- Припливи
- Проблеми з фертильністю
- Занижений або пригнічений настрій
- Ускладнення з концентрацією та пам’яттю
- Збільшення жирової маси в організмі
- Гінекомастію (збільшення тканини молочної залози)
- Зниження м’язової маси та сили
- Зменшення витривалості
Графічні матеріали зазвичай ілюструють такі симптоми, як зниження лібідо, депресивний стан, безпліддя, еректильну дисфункцію та втрату м’язової тканини.
Однак не у всіх чоловіків після певного віку тестостерон впаде настільки, щоб спричинити подібні труднощі.
Причини вікового зниження тестостерону
З біологічної точки зору зменшення тестостерону з віком є природним процесом. Проте не всі чоловіки відчуватимуть клінічні симптоми чи матимуть достатньо низькі показники для діагнозу і лікування.
Чоловіки, у яких з молодого віку рівень тестостерону перебуває на нижніх границях норми, мають вищі шанси стикнутися зі значним зниженням гормону у старшому віці, що може призвести до так званої «чоловічої менопаузи», підкреслює д-р Рамі Абу Гайда, доцент кафедри урології в University Hospitals та Case Western Reserve University (Клівленд).
Окрім віку, на рівень тестостерону можуть негативно вплинути й інші чинники:
- Травми або інфекції яєчок
- Променева або хіміотерапія
- Прийом деяких медичних препаратів (опіоїдні анальгетики, ін’єкційні кортикостероїди)
- Гормональні дисбаланси (патології гіпофіза, надлишок пролактину)
- Хронічні хвороби (печінки, нирок, ожиріння, порушення сну, діабет 2 типу, ВІЛ/СНІД)
- Генетичні синдроми (Клайнфельтера, гемохроматоз, Каллмана)
- Зловживання анаболічними стероїдами
Лікарі зазвичай спочатку виключать інші причини низького рівня тестостерону, перш ніж діагностувати віковий гіпогонадизм.
- Що їсти для міцного волосся: найкращі джерела біотину
- Як ефективно та безпечно схуднути: нові поради лікарів
- Як центральне опалення впливає на ваше здоров’я: плюси та мінуси
На повне запобігання віковому зниженню тестостерону розраховувати не варто, проте зміни способу життя можуть допомогти вповільнити цей процес. Здорове харчування, регулярна фізична активність, підтримання нормальної маси тіла та контроль цукру крові здатні знизити ризик розвитку станів, що сприяють значному зменшенню тестостерону. Згідно з дослідженнями, приблизно 30% чоловіків із надмірною вагою мають низький тестостерон, а серед чоловіків з діабетом 2 типу цей показник сягає 25%. Нормалізація ваги та поліпшення рівня глюкози в крові можуть стати вирішальними для того, щоб навіть із природним віковим зниженням тестостерон не опустився до критичних позначок.
Д-р Гайда радить усім дотримуватися збалансованого раціону, контролювати стрес, покращувати якість сну, займатися спортом (зокрема силовими вправами), відмовитися від куріння та обмежити вживання алкоголю. Такий комплекс заходів сприяє загальному здоров’ю й позитивно впливає на вироблення тестостерону.
Діагностика
Оскільки «чоловіча менопауза» не є офіційним діагнозом, лікарі діагностують гіпогонадизм або віковий дефіцит тестостерону на підставі аналізів крові та типових клінічних симптомів.
Зазвичай аналізи призначають при наявності таких проблем, як: безпліддя, еректильна дисфункція, зниження лібідо, хронічна втома, погіршення уваги чи пам’яті, остеопенія або остеопороз. Забір крові проводять у ранкові години (між 7:00 та 10:00), натщесерце. Аналізи бажано повторити для підтвердження стабільно низького рівня.
Різні клініцисти можуть використовувати різні критерії для постановки діагнозу. За даними Американської урологічної асоціації (AUA), загальний тестостерон нижче 300 нг/дл вважається низьким. При оцінці враховують не лише загальний, але й вільний (біодоступний) тестостерон, адже лише незв’язаний гормон має реальний біологічний вплив.
У пацієнтів із ожирінням чи певними метаболічними порушеннями рівень SHBG (глобуліну, що зв’язує статеві гормони) знижується, через що загальний тестостерон може здаватися низьким, навіть якщо рівень вільного тестостерону нормальний. Лікарі беруть до уваги тяжкість і спектр симптомів, щоб вирішити, чи потрібне лікування.
Тривалість «чоловічої менопаузи»
Повністю звернути процес вікового зниження тестостерону неможливо. Проте адекватна діагностика та лікування (наприклад, замісна терапія тестостероном) можуть суттєво покращити якість життя чоловіків із віковим дефіцитом тестостерону.
Більшість пацієнтів, яким призначено тестостеронову терапію, продовжують лікування протягом тривалого періоду, іноді довічно. При припиненні терапії симптоми зазвичай повертаються. Деякі ж можуть вирішити припинити лікування, якщо симптоми стають незначущими.
Методи лікування
Основним методом лікування гіпогонадизму є замісна терапія тестостероном. Вона доступна у різних формах:
- Пероральні таблетки
- Гелі для шкіри
- Ін’єкції короткої та тривалої дії
- Назальні спреї
- Підшкірні гранули тривалої дії (на 3–6 місяців)
Додаткові втручання можуть бути корисними для специфічних симптомів. Наприклад, для проблем із лібідо рекомендують звернутися до сексолога, а при ознаках депресії – до психолога чи психіатра.
Є випадки, коли чоловіки мають симптоми, подібні до «чоловічої менопаузи», але їхній рівень тестостерону залишається в нормі. У такому разі тестостеронову терапію не призначають, але можуть запропонувати інші ліки, спрямовані на конкретні симптоми (наприклад, препарати від еректильної дисфункції чи припливів).
- Як розпізнати пневмонію у дитини взимку: ключові симптоми
- Викривлення хребта
- 8 найкращих речей, які ви можете зробити для свого здоров’я у 50-60 років
Можливі ускладнення та ризики терапії
Серйозний дефіцит тестостерону може спровокувати зниження кісткової щільності, серцево-судинні розлади, метаболічні зрушення (зокрема ризик діабету 2 типу), зміни настрою та сексуальну дисфункцію.
Замісна терапія тестостероном може мати побічні ефекти:
- Акне
- Погіршення апное сну
- Набряки та чутливість грудей
- Набряклість щиколоток
Сучасні дані не підтверджують підвищеного ризику серцево-судинних подій (інфарктів, інсультів) при належно підібраному лікуванні. Проте гормональна терапія може негативно позначитися на вже існуючому раку простати. З цієї причини вона протипоказана пацієнтам із високим ризиком тромбозів, серцево-судинних ускладнень або агресивними формами раку простати чи молочної залози.
Окремим питанням є фертильність: замісна терапія тестостероном може знижувати вироблення сперми, іноді незворотно. Тому чоловікам, які планують мати дітей, варто заздалегідь заморозити сперму.
Поширеність чоловічої «менопаузи»
Точні дані складно отримати, але за оцінками д-ра Дабаджі, від 25% до 33% чоловіків старших 60 років можуть мати симптоми, пов’язані з низьким тестостероном. Відповідно до рекомендацій Американського коледжу лікарів, цей стан стосується близько 20% чоловіків після 60 років, 30% – після 70 і 50% – після 80.
Висновок
«Чоловіча менопауза» може негативно позначитися на повсякденному житті та добробуті. Якщо ви помітили симптоми, характерні для низького рівня тестостерону, варто звернутися до лікаря. Замісна гормональна терапія є варіантом для чоловіків із дійсно низьким рівнем тестостерону та відповідними проявами. У комплексі з корекцією способу життя це може значно покращити загальне самопочуття і якість життя.
Вся інформація, викладена в блозі, має інформаційний характер і не замінює очної консультації лікаря!
Джерела:
- https://www.mayoclinic.org/healthy-lifestyle/mens-health/in-depth/male-menopause/art-20048056
- https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/15603-low-testosterone-male-hypogonadism
- https://www.acog.org/womens-health/faqs/the-menopause-years
- https://www.auanet.org/guidelines-and-quality/guidelines/testosterone-deficiency-guideline
- https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa2215025
