Все, що потрібно знати про дисплазію тазостегнових суглобів

0
2298
Стаття написана згідно з науковими стандартами і перевірена медичним працівником
Цей текст відповідає вимогам медичної літератури, медичним установкам і сучасних досліджень і був переглянутий медичними працівниками. Джерела та автор.
[lwptoc]
«Не мучте дитину, нема чого йому ці стремена. Ось сусідська Марина і без них нормально ходити навчилася і все у неї добре »,
– не раз доводилося чути подібні поради, чи не так? На жаль, в суспільстві існує думка, що дисплазія тазостегнових суглобів у немовля – це щось таке, що не обов’язково лікувати. Мовляв, є звичайно випадки складні, але в більшості своїй такі діагнози часто-густо.

Фото: pomogisebesam.dp.ua

Насправді ж дисплазія зовсім не дрібниця. Адже мова йде про вроджену неповноцінність суглоба, що може привести до підвивиху або ще гірше – вивиху. А загрожує це серйозними наслідками, серед яких навіть інвалідність. Вчасно визначити проблему і допомогти маленьким суглобам новонародженого правильно розвинутися надзвичайно важливо.

Що таке дисплазія тазостегнових суглобів? Класифікація

Дисплазія тазостегнових суглобів – неповноцінність суглоба, порушення його «геометрії».
Це як з конструктором, коли одна деталь повинна підходити до іншої, щоб склалася цілісна картинка. При дисплазії ці деталі (стегнова кістка і вертлюжна западина) не “збігаються». Також пізніше з’являються і повільніше розвиваються ядра закостеніння. А тому механізм не працює належним чином. Як результат – розвиток маленького суглоба спотворюється, що призводить до небажаних наслідків.

Ще одна характерна риса хвороби – порушення ацетабулярного кута (кута нахилу кришки вертлюжної западини). У новонародженого його величина повинна прирівнюватися до близько 30 °, а в малюка після 3-х місяців – до 20 °. У більш старших дітей такий кут вже може становити і 15 °. Будь-які порушення величин – привід звернутися до ортопеда.

Розрізняють три форми дисплазії тазостегнових суглобів:

  • ацетабулярного – патологія вертлюжної западини, коли остання не може утримувати головку стегнової кістки, тому що має неправильну форму;
  • діафізарних – патологія проксимального відділу стегнової кістки. Як наслідок – навантаження на суглоб розподіляється нерівномірно;
  • ротаційні– коли порушена геометрія кісток по горизонталі.

Виділяють три ступені хвороби:

  1. Передвивих – суглоб неповноцінний, але головка стегна знаходиться в межах вертлюжної западини.
  2. Підвивих – в цьому випадку голівка стегнової кістки також на своєму місці, але при рухах частково йде за межі западини.
  3. Вивих – головка знаходиться за западиною повністю.

Найчастіше про дисплазію тазостегнових суглобів доводиться говорити з батьками дівчаток. Хлопчики страждають патологією набагато рідше.

Чому народжуються діти з дисплазією?

Причин для неправильного розвитку тазостегнового суглоба чимало. Ми говоримо не тільки про родову або післяпологову травми. Все набагато складніше. Провокувати патологію може:

  • Генетична схильність;
  • Здоров’я матері, точніше її гінекологічні захворювання (наприклад, міома матки або статеві інфекції);
  • Серйозні гормональні порушення у матері при вагітності;
  • Великий плід або навпаки занадто маленький (з вагою менше 2,5 кг);
  • Недоношена вагітність;
  • Тазове передлежання.

Якщо хоч одна причина присутня в історії народження вашої дитини, слід не затягувати з діагностикою. Чим раніше буде визначена патологія, тим простіше і швидше можна буде впоратися з цим завданням.

Фото: womanadvice.ru

Діагностика. Які симптоми повинні насторожити?

Що ж повинно привернути увагу батьків? Симптоми дисплазії тазостегнових суглобів наступні:

  • Різниця в довжині ніжок;
  • Асиметрія складок на сідницях або асиметрія сідниць;
  • Несиметричне розведення ніжок;
  • Клацання при розведенні ніжок;
  • Розбіжність кількості складок на стегні;
  • Обмежена рухливість однієї з ніжок.

Зовсім не обов’язково, що кожна асиметрія буде говорити саме про дисплазію. Але при наявності одного з цих симптомів слід перевірити, чи виправдані побоювання, або ж малюк здоровий.

Для діагностики використовують два методи. Спочатку це УЗД кульшових суглобів. Часто ультразвуку досить. Але якщо мова йде про підозру на вивих, то після досягнення дитиною 6-місячного віку, його відправлять на рентген-діагностику (рентген буде показовим лише при достатньому рівні кальцинації кісток, тому до 6-місячного віку рентген-діагностика не виправдана).

Якщо у вас виникли питання, можете їх сміливо задати на сторінці “Питання фахівцеві”

Лікування дисплазії тазостегнових суглобів

Для лікування дисплазії кульшових суглобів використовують ортопедичні інструменти, які дозволяють зафіксувати ніжки дитини в правильному положенні. Щоб суглоб розвивався як треба. Для цього маленькому пацієнтові можуть приписати носити деякий час (тривалість залежить від ступеня хвороби і віку дитини) такі пристосування:

  • Стремена Павлика;
  • Подушка Фрейка;
  • Шини-розпірки: з підколінними Тутор, зі стегновими Тутор, або можливістю пересуватися і навіть ходити.

У складних випадках можливе гіпсування, використання кокситної пов’язки. А коли хвороба в занедбаному вигляді, або за лікування взялися в однорічної, ба більше, дорослої дитини, може знадобитися і хірургічне втручання.

Також для досягнення позитивного результату рекомендують фізіотерапію, лікувальну фізкультуру і масаж. При цьому масаж повинен робити виключно фахівець, тому як людина без спеціальних навичок в даній ситуації може більше нашкодити, ніж допомогти.

Наслідки упущеної дисплазії тазостегнових суглобів

Що ж чекає Марину і тих діточок, батьки яких вирішили не лікувати діагностовану дисплазію кульшових суглобів? Наслідки нешкідливого спочатку діагнозу, на жаль, будуть далеко не безневинними. Якщо дисплазію в легкій формі можна виправити за допомогою ортопедичних засобів або навіть широкого сповивання без стремен за лічені тижні, то від хвороби, яку не лікували, так швидко не позбудешся.

По-перше, дисплазія тазостегнових суглобів може «перерости» в підвивих або вивих. Що ж чекає на людину з вивихом стегна, навіть не лікаря здогадатися нескладно. І ми говоримо не тільки про біль.

Також серед небажаних наслідків невилікуваний хвороби – неоартроз. Це так зване утворення нового суглоба, коли головка і западина пристосовуються до своїх зміщених позицій і формують зовсім інший суглоб. Це веде до вкорочення стегна, а також до зниження функції м’язів, які відводять стегно.

На замітку батькам: 4 «не можна» для дитини з дисплазією

  1. Не можна шукати нетрадиційні методи лікування, тобто сподіватися на костоправів. Знаючи, що дисплазія – це неповноцінність суглоба, необхідно розуміти, що «вправляти» ще не сформовану до кінця головку стегна в неповноцінну западину так само як намагатися з’єднати дві частини від зовсім різних конструкторів. У перші секунди може і вдасться, але конструкція розпадеться дуже швидко.
  2. Не можна без дозволу лікаря передчасно знімати стремена, подушку або шини, щоб не обернути процес лікування в протилежну сторону.
  3. При дисплазії тазостегнових суглобів у дітей не можна самостійно робити масаж, керуючись відео в інтернеті. Такі маніпуляції можна довірити тільки фахівцеві.
  4. Дитині, якій в дитинстві лікували вивих стегна, не рекомендується в майбутньому займатися художньою гімнастикою або фігурним катанням. Корисними для його здоров’я будуть такі види спорту як плавання, велоспорт.

І що найважливіше – не можна ігнорувати проблему або сподіватися на те, що все пройде і так. Чим раніше ви звернетеся до фахівця і почнете лікування, тим швидше вдасться забути про дисплазію тазостегнових суглобів.

Вся інформація, викладена в блозі, носить інформаційний характер і не замінює очної консультації лікаря!

Джерела:

  1. https://orthoinfo.aaos.org/en/diseases–conditions/developmental-dislocation-dysplasia-of-the-hip-ddh/
  2. https://www.webmd.com/children/what-is-hip-dysplasia
  3. https://hipdysplasia.org/developmental-dysplasia-of-the-hip/causes-of-ddh/
  4. https://www.breastfeeding.asn.au/bf-info/hip-dysplasia
  5. https://sportmedical.net/health-family/zdorove-rebenka/displaziya-tazobedrennogo-sustava
Попередня статтяМобільний телефон шкодить хребту
Наступна статтяКіфоз або «горбата спина»: причини, симптоми, лікування
Фолюш Ігор
У 1998 році закінчив Львівський Інститут Фізкультури Кафедра фізичної реабілітації З 1998 по 2000 рік стажування в Istituto Di MedicinaDello Sport Di Roma З 2000 по 2007 рік працював фізіотерапевтом в Hospital Santa Maria della Stella (Orvieto) У 2007 році повернувся в Україну З 2007 по 2013 працював фізіотерапевтом в приватній педіатричній клініці «Віта Пуер» У 2013 році закінчив магістратуру в Мелітопольському інституті екології та соціальних технологій У 2014 заснував «Центр масажу доктора Фолюш» де і працює донині

Залишити коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.