Нове дослідження показує, що дружба є ключовим фактором, який визначає рівень щастя серед самотніх молодих людей, і дозволяє глибше зрозуміти вплив соціальних зв’язків на емоційний добробут.
Дослідження, опубліковане в журналі “PLoS ONE”, було спрямоване на вивчення гетерогенності щастя серед самотніх молодих дорослих, використовуючи метод латентного профільного аналізу (LPA). Вибірка включала 1073 молодих людей віком від 18 до 24 років, які не перебували в романтичних стосунках. Учасники пройшли опитування, що включало оцінки таких показників, як задоволеність життям, сім’єю, дружбою, самооцінка, екстраверсія та рівень нейротизму.
Метод LPA дозволив ідентифікувати п’ять профілів молодих людей, кожен з яких характеризувався різними рівнями щастя та задоволеності життям. Найщасливіший профіль (11% учасників) мав високі показники задоволеності дружбою, сім’єю, самооцінкою та екстраверсією, а також низький рівень нейротизму. Найменш щасливий профіль (9,1%) мав протилежні характеристики: високий нейротизм, низьку самооцінку, низьку екстраверсію та низьку задоволеність як дружбою, так і сім’єю.
Одним із найцікавіших висновків дослідження стало те, що дружба відіграє вирішальну роль у формуванні рівня щастя. У профілях, де задоволеність дружбою була високою, молоді люди, навіть з високим рівнем нейротизму або іншими емоційними проблемами, демонстрували вищі показники задоволеності життям. Це свідчить про компенсаторний ефект дружби, яка допомагає балансувати інші емоційні труднощі.
Дослідження також виявило певні гендерні відмінності: чоловіки частіше потрапляли до найщасливіших профілів, тоді як жінки були більше представлені у менш щасливих категоріях. Це може свідчити про різницю у тому, як чоловіки і жінки сприймають своє щастя в умовах самотності, а також про те, що фактори, які впливають на їхній добробут, можуть відрізнятися.
Ще одним важливим аспектом було виявлення тісного зв’язку між фізичним здоров’ям, рівнем тривожності та схильністю до ізоляції. Люди з щасливих профілів мали кращий стан здоров’я, нижчий рівень тривожності та більшу кількість близьких друзів, тоді як у менш щасливих профілях спостерігався зворотний зв’язок.
Результати дослідження показують, що соціальні зв’язки, зокрема дружба, можуть бути ключовим чинником, який сприяє емоційному добробуту молодих людей, що не перебувають у романтичних стосунках. Дружба може не тільки підтримувати психологічне здоров’я, але й допомагати долати емоційні виклики, такі як високий рівень нейротизму або низька самооцінка.
Загалом, це дослідження підкреслює важливість розуміння різних шляхів до щастя, враховуючи гетерогенність молодих самотніх людей. Воно також пропонує практичні рекомендації щодо того, як соціальні зв’язки можуть бути використані для покращення емоційного благополуччя цієї групи населення, підкреслюючи цінність створення та підтримки дружніх стосунків.
