Масштабне дослідження, опубліковане в журналі Nature Medicine, представляє комплексний аналіз взаємозв’язків між характеристиками сну та функціонуванням 16 фізіологічних систем організму дорослої людини.
Наукова робота, очолювана Ераном Сегалом з Наукового інституту Вейцмана, використовує дані проекту “Фенотип людини”. Дослідники проаналізували 448 характеристик сну за 16 812 ночей домашнього моніторингу. Дослідження охопило 6366 учасників віком від 40 до 70 років із загальної ізраїльської популяції. Моніторинг здійснювався за допомогою натільних датчиків, які відстежували різні параметри сну.
З віком відбуваються суттєві зміни характеристик сну. Кожен рік життя зменшує глибокий сон на 0,13-0,14% та збільшує легкий сон на 0,18-0,23%. У чоловіків обструктивне апное сну розвивається раніше – приблизно з 40 років. Жінки досягають такого порогу лише після 55 років, можливо, через вплив менопаузи.
Дослідження виявило понад 12 400 значущих зв’язків між сном та іншими системами організму. Найсильніші кореляції спостерігалися між периферичним індексом апное-гіпопное (pAHI) та вісцеральною жировою тканиною. Також були виявлені зв’язки з рівнем тригліцеридів та щільністю кісткової тканини.
Параметри сну виявилися сильнішими предикторами інсулінорезистентності та рівня ліпідів у крові, ніж інші системи. Водночас спосіб життя найсильніше впливає на якість сну. Цей вплив перевищує значення віку, індексу маси тіла та рівня вісцерального жиру.
Виявлено гендерні відмінності в кореляціях між сном і захворюваннями. У жінок сон більше пов’язаний з гіпертонією, остеопенією та переддіабетом. У чоловіків спостерігаються сильніші зв’язки з алергією та болем у спині.
Деякі очікувані кореляції виявилися слабкими. Наприклад, зв’язок між сном і здоров’ям печінки або функцією нирок був незначним. Також обмеженими виявилися гіпотези щодо впливу дієти та мікробіому на характеристики сну.
Дослідження підтверджує ключову роль сну у підтримці загального здоров’я людини. Воно демонструє взаємопов’язаність сну з численними фізіологічними процесами та вказує на важливість персоналізованого підходу до оцінки якості сну.
