Нове дослідження виявило дивовижний зв’язок між раніше ігнорованою частиною нашої ДНК та розумовою відсталістю, пропонуючи потенційний шлях до кращої діагностики пацієнтів.
Розумова відсталість, від якої страждають мільйони людей по всьому світу, – це порушення розвитку, що характеризується проблемами з навчанням, повсякденними навичками та незалежним життям. Хоча такі фактори, як ускладнення при народженні, можуть відігравати певну роль, більшість випадків мають генетичну першопричину. Вчені ідентифікували близько 1 500 генів, пов’язаних з інтелектуальною недостатністю, але конкретна причина залишається невловимою для багатьох пацієнтів.
Ця прогалина в знаннях може бути наслідком того, як ми раніше читали нашу ДНК. Традиційні методи зосереджувалися на крихітній білково-кодуючій частині (близько 2%) геному, нехтуючи рештою 98%, які часто називають “сміттєвою ДНК”. Однак, вчені все більше визнають, що ця некодуюча ДНК відіграє важливу роль у житті людини.
Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Nature Medicine, використовувало повногеномне секвенування для виявлення рідкісної генетичної мутації в некодуючій ДНК, яка потенційно може спричинити розумову відсталість. Дослідники порівняли повні геноми майже 5530 осіб з розумовою відсталістю з тими, хто не страждає на цю хворобу (дані британського проєкту “100 000 геномів”).
Вражає те, що 47 учасників з розумовою відсталістю (близько 0,85%) мали мутації в гені під назвою RNU4-2. Цей висновок був підтверджений у додаткових базах даних, що дозволило довести загальну кількість випадків до 73.
RNU4-2 кодує не білки, а функціональну молекулу РНК, близьку родичку ДНК. Ця РНК допомагає побудувати молекулярний комплекс під назвою сплайсосома, який уточнює молекули РНК після того, як їхній код скопійовано з ДНК.
Щоб оцінити поширеність цього нещодавно виявленого розладу, дослідники проаналізували геноми ще 5 000 осіб з діагнозом “аномалія нейророзвитку”. Цей широкий термін охоплює будь-яке відхилення від типового дитячого розвитку мозку.
Аналіз виявив мутації в RNU4-2 у 21 з цих людей, що робить цю мутацію другою за поширеністю після мутацій, що викликають синдром Ретта на Х-хромосомі. Це свідчить про те, що мутації RNU4-2 можуть бути причиною більш широкого спектра випадків розумової відсталості.
Це дослідження, поряд з іншим нещодавнім дослідженням, яке пов’язує RNU4-2 з інтелектуальною недостатністю, відкриває нові шляхи для досліджень, за словами д-ра Кетрін Еббот, професора молекулярної генетики, яка не брала участі в цих дослідженнях.
“Ці результати підтверджують ідею про те, що інтелектуальна неповносправність може бути наслідком мутацій з кумулятивним впливом на багато генів”, – пояснила доктор Ебботт. Молекули РНК, такі як RNU4-2, часто регулюють активність генів, вмикаючи або вимикаючи їх. Це підкреслює важливість аналізу всього геному, а не лише ділянок, що кодують білки.
Дослідники вважають, що це відкриття може прокласти шлях до діагностики певних типів інтелектуальної недостатності. Зараз вони прагнуть визначити точний механізм, за допомогою якого мутації RNU4-2 спричиняють ці проблеми