Відмова від кліматичних заходів загрожує зростанням захворювань, яким можна запобігти, тоді як політика нульових викидів сприяє здоров’ю населення та економічному зростанню.
Країни, що уповільнюють чи відмовляються від кліматичних ініціатив, ризикують приректи своє населення на десятиліття хронічних захворювань. Зменшення використання викопного палива безпосередньо впливає на рівень забруднення повітря, що призводить до швидкого покращення стану здоров’я. Дослідження показують, що політика “чистого нуля” вже у найближчі роки може врятувати тисячі життів і заощадити мільярди.
Наприклад, у США перехід до нульових викидів до 2050 року може зменшити смертність від забруднення повітря на 4 000–15 000 осіб щорічно вже до 2035 року. Це принесе економічну вигоду в розмірі 65–128 мільярдів доларів, а у довгостроковій перспективі ця сума лише зросте. Подібні результати прогнозуються і у Великій Британії, де до 2060 року економічні переваги від зниження смертності оцінюються у 26–31 мільярд фунтів стерлінгів.
Доктор Майк Холланд наголошує:
Негайними наслідками зменшення забруднення будуть менша кількість астматичних випадків, госпіталізацій через проблеми з диханням і серцем. У довгостроковій перспективі очікується зниження випадків інсультів, інфарктів та раку легенів, хоча ці зміни потребуватимуть від п’яти до двадцяти років. Особливий акцент робиться на дитячому здоров’ї: народжені у 2050-х роках діти з меншою ймовірністю страждатимуть від хвороб, спричинених забрудненням повітря.
Позитивний вплив “чистого нуля” не обмежується лише фізичним здоров’ям. Є припущення, що зменшення забруднення може навіть знизити ризик розвитку деменції у літніх людей. Водночас соціальна участь у новій екологічній мобільності є ключовою для максимізації цих вигод, особливо для жінок та людей похилого віку.
Професор Крістіан Бранд ставить питання:
Таким чином, перехід до нульових викидів – це не лише боротьба зі зміною клімату, а й пряма інвестиція в здоров’я майбутніх поколінь, економічну стабільність та якість життя кожного.
