Італійські вчені створили першу комплексну базу даних вмісту пребіотиків у різних харчових продуктів та оцінили їх щоденне споживання серед населення Італії, відкриваючи нові можливості для дієтичних рекомендацій.
Пребіотики – це неперетравлювані харчові компоненти. Вони підтримують ріст корисних бактерій у кишечнику. Міжнародна наукова асоціація пробіотиків і пребіотиків визначає їх як субстрати, що селективно ферментуються мікрофлорою.
Лактулоза, лактоза, олігофруктоза та інсулін належать до пребіотиків. Особливо важливими є фруктоолігосахариди (ФОС) та галактоолігосахариди (ГОС), які сприяють росту біфідобактерій і лактобактерій. Ці пребіотики підтримують здоровий баланс мікрофлори кишківника.
Дослідження показують, що пребіотики мають численні переваги. Вони покращують всмоктування мінералів та підтримують метаболізм. Зменшують запалення та знижують ризик раку травного тракту. Однак епідеміологічні дослідження були обмежені через брак даних про вміст пребіотиків у продуктах.
Методологія дослідження
Вчені проаналізували 35 різних харчові продукти. Вони включали фрукти, горіхи, бобові, соєві та зернові продукти. Для аналізу використовували високоточний метод – високоефективну аніонообмінну хроматографію.
У продуктах вимірювали три типи ФОС: кестозу, ністозу та 1 F-β-фруктофуранозилністозу. Також досліджували вміст ГОС – рафінози та стахіози. Метод дозволив отримати дуже точні результати навіть при малому вмісті речовин.
Додатково науковці оцінили споживання пребіотиків серед італійців. Вони використали дані 100 здорових осіб з дослідження “випадок-контроль”. Інформацію збирали за допомогою валідованого опитувальника щодо харчування.
Найбагатші джерела пребіотиків
Результати дослідження показали чіткий розподіл пребіотиків у різних групах харчових продуктів. Зернові продукти виявилися найбагатшими на ФОС. Пшеничні висівки містили найбільше кестози та ністози.
Житнє борошно грубого помелу мало високий вміст 1 F-β-фруктофуранозилністози. Серед фруктів кестозу містили парові каштани та малина. Чорниця була багата на ністозу.
Цікаво, що 1 F-β-фруктофуранозилністозу не виявили в жодному з досліджених фруктів. ГОС були знайдені в парових каштанах, родзинках та волоських горіхах. Підсмажені соєві боби містили кестозу.
Бобові, особливо сушені соєві продукти, мали найвищий вміст галактоолігосахаридів. Рафіноза найбільше містилася в підсмажених соєвих бобах. Стахіоза переважала в сушених соєвих рослинних білках.
Усі зернові продукти містили рафінозу. Найбільше її було в пшеничних висівках, найменше – в зернах амаранту. Стахіоза була виявлена в амаранті, просі, вівсяному борошні, кіноа та пшеничних висівках.
Споживання пребіотиків у раціоні італійців
Дослідження показало, що середньодобове споживання ФОС серед італійців становить 0,236 грама. Для ГОС цей показник дорівнює 0,371 грама. Ці цифри можуть здаватися невеликими, але вони мають суттєвий вплив на мікрофлору.
На пшеничні висівки, малину, каштани та інші проаналізовані продукти припадає значна частка споживання пребіотиків. Вони забезпечують 3,9% кестози, 1,2% ністози, 15,5% рафінози та 8,3% стахіози.
“Пшеничні висівки та цільнозернові житні крупи виявилися найбагатшими джерелами пребіотичних ФОС”, – зазначають дослідники. Бобові, особливо сушені соєві продукти, містять найбільше ГОС.
Автори підкреслюють важливість цих даних для профілактики захворювань. Дисбактеріоз кишечника пов’язаний із серцево-судинними розладами, запальними захворюваннями та раком травного тракту. Продукти, багаті на пребіотики, можуть знижувати ризик цих станів.
Значення для здоров’я та подальші перспективи
Результати дослідження мають важливе практичне застосування. Вони додаються до національної бази даних складу продуктів харчування Італії. Це полегшить майбутні дослідження впливу пребіотиків на здоров’я.
Регулярне вживання продуктів, збагачених пребіотиками, може принести значну користь для здоров’я кишечника. Це особливо важливо для профілактики захворювань травного тракту та підтримки імунітету.
Вчені наголошують на необхідності подальших досліджень. Вони допоможуть точніше визначити оптимальні дози споживання пребіотиків. Також важливо вивчити їх взаємодію з іншими компонентами їжі.
“Ці дані можуть стати основою для розробки дієтичних рекомендацій та заходів у сфері охорони здоров’я”, зазначають автори. Поповнення раціону продуктами, багатими на пребіотики, може стати простою та доступною стратегією покращення здоров’я населення.
