Дослідження розкриває, як кишкові мікроби регулюють метаболізм приматів, забезпечуючи енергетичні потреби мозку залежно від його розміру.
Кишковий мікробіом значно впливає на розподіл енергії в організмі приматів. Як показують результати, у видів із великим співвідношенням розміру мозку до тіла мікроби сприяють підвищенню виробництва глюкози через активацію метаболічних шляхів, таких як обробка фукози та пірувату. Водночас у видів із меншим мозком мікробіота стимулює накопичення енергії у вигляді жирових запасів за рахунок бутаноатного бродіння.
Миші, яким трансплантували мікробіоту від приматів із великим мозком (людина, білоча мавпа), продемонстрували вищий рівень глюкози, зменшене накопичення жиру та підвищений рівень коротколанцюгових жирних кислот (SCFA). Навпаки, мікробіота від макак викликала збільшення ваги мишей через стимуляцію жирових відкладень і зменшення виробництва глюкози. Це демонструє компроміс між енергетичними потребами мозку та жировими запасами.
Результати дослідження також підкреслили унікальність людського метаболізму. У мишей із людською мікробіотою спостерігались найвищі рівні глюкози та пропіонату, що відповідає винятковим потребам людського мозку в енергії. Незважаючи на це, приріст ваги залишався мінімальним, що свідчить про перевагу розподілу енергії на користь роботи мозку.
Дослідження вказує на важливу роль кишкових мікробів у еволюційній адаптації приматів. Мікробіота не лише впливає на метаболічні потреби мозку, але й формує специфічні стратегії виживання, включаючи ріст і розмноження. Це відкриває перспективи подальшого вивчення взаємодії мікробіома та господаря, особливо в критичні періоди розвитку, коли енергетичні потреби мозку досягають свого піка.
Важливо! Статистична інформація, представлена в медичних статтях, відображає загальні тенденції та не враховують особливості кожної окремої людини Індивідуальні обставини можуть суттєво відрізнятися. Завжди консультуйтеся з лікарем для прийняття персоналізованих рішень щодо свого здоров’я.
