Дослідження підтверджують, що якісне харчування матері під час вагітності суттєво впливає на об’єм мозку, його структуру та когнітивні здібності дитини, забезпечуючи довготривалі позитивні ефекти.
Розвиток людського мозку під час вагітності та в ранньому дитинстві є інтенсивним і потребує адекватного харчування для підтримки високих енергетичних потреб. Період перших 1000 днів життя є критичним для закладання фундаменту когнітивного розвитку. Дефіцит важливих поживних речовин під час вагітності може викликати довготривалі структурні зміни мозку, змінювати експресію генів і негативно впливати на нейророзвиток. Замість фокусування на окремих поживних речовинах сучасні дослідження визнають важливість загальної якості харчування, зокрема синергії між компонентами раціону.
Останнє когортне дослідження в Нідерландах, яке охоплювало понад 6400 матерів та їхніх дітей, виявило, що якісна дієта матері у першому триместрі вагітності асоціюється з більшим об’ємом мозку у дітей віком 10–14 років. Вищі бали за якістю харчування корелювали зі збільшеним об’ємом білої та сірої речовини мозку, а також із кращими когнітивними результатами, такими як матричне мислення і словниковий запас. Такі зв’язки частково пояснювалися структурними змінами мозку, включно зі збільшенням площі поверхні кори та її гірифікацією (формуванням складок мозку).
Перше триместрове харчування матері виявилося особливо важливим, адже саме цей період є “критичним вікном” для нейророзвитку плоду. Результати показали, що краща якість дієти під час вагітності — з акцентом на споживання клітковини, фолату, білка та зменшення насичених жирів — сприяла формуванню здорової морфології мозку. Наприклад, збільшення об’єму сірої речовини залишалося значущим навіть у підлітковому віці. Ці висновки свідчать про довготривалий вплив пренатального харчування на мозкову структуру.
Механізми, які пояснюють ці взаємозв’язки, можуть включати зменшення запальних процесів, епігенетичні зміни та підтримку критичних нейробіологічних процесів поживними речовинами, такими як залізо, цинк та фолат. Дослідники також зазначають, що дієта матері впливає не лише на розмір мозку, але й на якість його структури, яка опосередковує когнітивні результати, включаючи виконавчі функції.
Це перше дослідження, яке демонструє зв’язок між якістю харчування матері та морфологією мозку її дитини до підліткового віку. Попри це, зв’язок з віком послаблювався, коли враховувалась якість харчування дітей після народження, що свідчить про вплив післяродових факторів. Майбутні дослідження мають на меті вивчити ці зв’язки в інших популяціях, регіональні особливості розвитку мозку, а також вплив пренатального харчування на психічне здоров’я та когнітивні здібності у дорослому віці.