Нове дослідження показало, що мікропластик накопичується в жировій тканині, викликаючи передчасне старіння, запалення та підвищуючи ризик розвитку хронічних захворювань, таких як діабет і серцево-судинні хвороби.
Мікропластик (МП) – це пластикові частинки розміром менше п’яти міліметрів, які утворюються в результаті розпаду більших пластикових об’єктів або спеціально виробляються для промислових цілей. Через свої невеликі розміри МП легко проникає в біологічні системи, де може спричинити значний негативний вплив на здоров’я. Хоча раніше дослідження здебільшого зосереджувалися на впливі мікропластику на морські організми, нові дані свідчать про його шкідливу дію на наземні організми, включаючи людину.
У дослідженні, опублікованому в журналі “Scientific Reports”, дослідники вивчали вплив мікропластику на функцію жирової тканини та процес старіння, використовуючи як клітини людини, так і мишачі моделі. Виявилося, що мікропластик не тільки індукує старіння білої жирової тканини, але й порушує процес адипогенезу – формування жирових клітин, знижуючи утворення ліпідних крапель у білих та бурих жирових клітинах. Це може сприяти порушенню обміну речовин та підвищенню ризику розвитку вікових хронічних захворювань.
Жирова тканина відіграє ключову роль у підтриманні енергетичного та метаболічного балансу організму. Проте з віком її функція може погіршуватися, що призводить до запалення, інсулінорезистентності, порушення ліпідного обміну та підвищення ризику таких захворювань, як діабет 2 типу та серцево-судинні хвороби. Вплив мікропластику, як виявилося, прискорює ці процеси, спричиняючи передчасне старіння тканин.
У рамках дослідження мишам протягом 14 днів вводили мікропластик перорально, після чого проводили аналіз жирової тканини. Було виявлено, що адипоцити (жирові клітини) у тварин, які зазнали впливу мікропластику, мали більші розміри та підвищену активність β-галактозидази, що є маркером старіння клітин. Крім того, спостерігалося підвищення рівнів білків, пов’язаних з клітинним старінням, запаленням та порушенням структури тканин.
Механістичні дослідження показали, що вплив мікропластику активує запальні шляхи, такі як ядерний фактор-kB (NF-kB) та інтерлейкін 6 (IL-6), а також збільшує експресію інших маркерів запалення, включаючи фактор некрозу пухлин α (TNF-α). Це свідчить про те, що мікропластик сприяє активації імунних клітин (макрофагів) у жировій тканині, що посилює запальний процес.
Іншим важливим аспектом є порушення диференціації жирових клітин. Дослідження показало, що клітини, які зазнали впливу мікропластику, демонстрували ознаки раннього старіння та змінений процес диференціації, що впливає на здатність жирової тканини ефективно виконувати свої функції.
Висновки
Дослідження показало, що мікропластик накопичується в жировій тканині, спричиняючи її передчасне старіння, запалення та порушення нормальної диференціації клітин. Це, у свою чергу, може прискорювати процес старіння всього організму та сприяти розвитку хронічних захворювань, пов’язаних з віком, таких як діабет та серцево-судинні хвороби. Ці результати свідчать про необхідність більш ретельного вивчення впливу забруднювачів навколишнього середовища на здоров’я людини та впровадження заходів, спрямованих на зменшення їхнього негативного впливу.
Важливо! Статистична інформація, представлена в медичних статтях, відображає загальні тенденції та не враховують особливості кожної окремої людини Індивідуальні обставини можуть суттєво відрізнятися. Завжди консультуйтеся з лікарем для прийняття персоналізованих рішень щодо свого здоров’я.
