У клітин є своя «подушка безпеки», яка захищає від стресу

0
1085

Вчені з Centro Nacional de Investigaciones Cardiovasculares (CNIC) визначили молекулярні механізми, які дозволяють нашим клітинам адаптуватися, бути захищеними від механічних навантажень і витримувати їх. Результати опубліковані в Nature Communications, повідомляє видання eurekalert.org.

клітина людини

Згідно з дослідженням вчених, наші клітини виробляють молекули, які діють як «повітряна подушка» у відповідь на механічне напруження. Без цієї захисної і адаптивної системи серце, орган, схильний до постійних механічних впливів, «не зміг би правильно виконувати свою функцію перекачування крові», пояснив провідний автор Мігель Анхель дель Позо (Miguel Ángel del Pozo). Його колега Асьер Ечаррі (Asier Echarri) додав, що результати «показують важливість виявлення молекулярних механізмів, які захищають клітини від механічного стресу».

Багато фізіологічних процесів, такі як ембріональний розвиток, загоєння ран, гомеостаз органів, накопичення ліпідів і м’язова активність, включають вплив різноманітних і потенційно руйнівних механічних сил. Всі живі організми і складові їх клітини схильні до різних фізичних сил, як механічним (сила тяжіння, удар, розтяг м’язів і т. д.), так і електромагнітним силам.

Клітини людини здатні сприймати, адаптуватися і реагувати на механічні сили. За словами Дель Позо,

«Ці сили іноді можуть бути надмірними, піддаючи клітини механічному стресу, який може зруйнувати клітинну мембрану і привести до загибелі уражених клітин. Щоб уникнути цього розриву і, таким чином, запобігти загибелі клітин, природа розробила молекулярні сенсори, які «включають» у відповідь на ці сили та ініціюють адаптивні й захисні процеси. Мета цієї відповіді – адаптувати клітини до цих сил, перш ніж вони викличуть пошкодження тканини або органу ».

Дослідження Nature Communications виявило відносно великі складчасті або зморшкуваті структури, що оточують клітини, здатні розгортатися або згладжуватися при розтягуванні клітини, що дає клітинам додаткове покриття, яке запобігає руйнуванню при надмірному розтягуванні.

«Його можна порівняти з акордеоном, який розгортається при розтягуванні, тим самим запобігаючи його розриву при розтягуванні»,
– пояснюють дослідники. Ці складки, таким чином, функціонують як свого роду «подушка безпеки», оберігаючи клітини від надмірної механічної напруги.

Команда також визначила молекули, які беруть участь в цьому механізмі, дозволяючи клітинам сприймати механічну силу і ініціювати біохімічні зміни, необхідні для адаптації до механічного стресу.

© CNIC Клітина з “подушкою безпеки”

Дослідження було проведено у співпраці з вченим CNIC Хорхе Алегре-Чеболлада (Jorge Alegre-Cebollada) і дослідниками з Інституту Пастера в Парижі (Institut Pasteur in Paris), Квінслендського університету в Австралії (Queensland University in Australia) і Міжнародного фізичного центру Доностія в Сан- Себастьяні (Donostia International Physics Center in San Sebastián). Команда визначила молекули з протилежними функціями:

«Одна з молекул (FBP17) захищає клітину від механічного стресу, тоді як інша (ABL) робить клітину більш чутливою до цих сил», – пояснили Дель Посо і Ечаррі.

Обидві молекули, які працюють впорядковано, «координують зміни в клітинній оболонці, які захищають клітину і її скелет, надаючи їй структуру і міцність, необхідні для протидії механічним впливам», пояснив доктор Ечаррі.

Авторам також вдалося змінити кількість або активність цих молекул в клітинах людини; інгібування дії ABL посилило захист від механічного стресу, тоді як інгібування FBP17 зробило клітини більш чутливими.

Отримані результати важливі, тому що знання про те, як клітини захищені від механічного стресу, “дадуть нам краще розуміння молекулярної основи захворювань, таких як деякі форми м’язової дистрофії, кардіоміопатії й захворювання легенів або судин, що характеризуються чутливістю до фізичної активності. Отримані результати також проллють світло на механізми ушкодження органів з високим рівнем механічної активності, таких як серце, легені, м’язи і кровоносні судини». Автори прийшли до висновку, що «ця робота відкриває шлях до майбутніх методів лікування пацієнтів з цими захворюваннями».

Previous articleПонад 9 годин сну може підвищити ризик інсульту на 23%
Next articleНаскільки поширені травми голови і шиї через мобільний телефон?
Фолюш Ігор
У 1998 році закінчив Львівський Інститут Фізкультури Кафедра фізичної реабілітації З 1998 по 2000 рік стажування в Istituto Di MedicinaDello Sport Di Roma З 2000 по 2007 рік працював фізіотерапевтом в Hospital Santa Maria della Stella (Orvieto) У 2007 році повернувся в Україну З 2007 по 2013 працював фізіотерапевтом в приватній педіатричній клініці «Віта Пуер» У 2013 році закінчив магістратуру в Мелітопольському інституті екології та соціальних технологій У 2014 заснував «Центр масажу доктора Фолюш» де і працює донині

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.