Ефективність кінезіотейпування як нової терапії при синдромі зап’ястного каналу

0
31

Дослідження показує, що кінезіотейпування може бути ефективним доповненням до традиційної терапії при легкому та помірному синдромі зап’ястного каналу, сприяючи зменшенню болю та покращенню функції руки.

Застосування кінезіотейпування. Зображення: Frontiers in Rehabilitation Sciences (2024)

Синдром зап’ястного каналу (КТС) — це “нервово-м’язовий розлад”, що виникає через здавлення серединного нерва в зап’ясті, викликаючи біль, оніміння та атрофію м’язів. Його поширеність становить 4–5%, причому найчастіше він діагностується у жінок віком 40–60 років. Для лікування легких і помірних форм використовують консервативну терапію, таку як протизапальні препарати, фізіотерапевтичні процедури та ультразвук. Нові дослідження свідчать, що кінезіотейпування, популярне серед спортсменів, може доповнювати ці методи.

Кінезіотейп — це тонка еластична стрічка, яка піднімає шкіру, зменшуючи тиск, посилюючи кровообіг та стимулюючи м’язи. У дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Rehabilitation Sciences, проведеним тайванськими вченими, взяли участь 27 осіб із діагнозом КТС легкого та помірного ступеня. Учасники були розподілені на дві групи: одна отримувала традиційну терапію (холодний лазер, тепло, електростимуляцію), друга — додатково кінезіотейпування. Через шість тижнів обидві групи продемонстрували покращення, включаючи зменшення болю та покращення сили хвату.

Проте результати дослідження виявили певні нюанси. У групі, що отримувала тільки традиційну терапію, покращення моторної функції, сенсорної провідності та нервової амплітуди було більш вираженим. Водночас комбінація кінезіотейпу з фізіотерапією показала помітне збільшення сили зчеплення руки та швидкості сенсорної провідності. Це свідчить про потенціал кінезіотейпу як додаткового методу, хоча він не замінює традиційні підходи.

Дослідники зазначають обмеження роботи: відсутність оцінки тривалого ефекту, невикористання плацебо-стрічки та можливість упередженості в учасників. Майбутні дослідження мають врахувати ці аспекти, аби точніше оцінити переваги кінезіотейпування.

Таким чином, кінезіотейпування може бути перспективним доповненням до лікування КТС, особливо для короткочасного полегшення болю та покращення функціонального стану руки. Однак його застосування потребує подальшого вивчення для визначення оптимальних протоколів та довгострокової ефективності.

Важливо!  Статистична інформація, представлена в медичних статтях, відображає загальні тенденції та не враховують особливості кожної окремої людини Індивідуальні обставини можуть суттєво відрізнятися. Завжди консультуйтеся з лікарем для прийняття персоналізованих рішень щодо свого здоров’я.

Попередня стаття«Дроплетроніка» відкриває нові горизонти в медицині та інженерії
Наступна статтяВчені розкрили механізм безпечного росту жирових клітин
Фолюш Ігор
У 1998 році закінчив Львівський Інститут Фізкультури Кафедра фізичної реабілітації З 1998 по 2000 рік стажування в Istituto Di MedicinaDello Sport Di Roma З 2000 по 2007 рік працював фізіотерапевтом в Hospital Santa Maria della Stella (Orvieto) У 2007 році повернувся в Україну З 2007 по 2013 працював фізіотерапевтом в приватній педіатричній клініці «Віта Пуер» У 2013 році закінчив магістратуру в Мелітопольському інституті екології та соціальних технологій У 2014 заснував «Центр масажу доктора Фолюш» де і працює донині

Залишити коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.