Нове дослідження, проведене під керівництвом Такуї Ямамото та Мей Накадзіма-Кояма, висвітлює важливість балансу між сигнальними шляхами інтерферону-гамма (IFN-γ) та позаклітинної сигнальної кінази (ERK/MAPK) у підтримці стовбурових клітин кишечника під час старіння.
Дослідження порівнювало тканини кишечника молодих та старих мишей, виявивши, що популяція кишкових стовбурових клітин (ISC) зберігається навіть у процесі старіння. Незважаючи на незмінну проліферативну здатність ISC, у старих мишей спостерігалося зниження проліферації клітин-попередників та посилена диференціація ISC в ентероендокринні клітини, які відіграють ключову роль у метаболізмі. Це вказує на можливі механізми адаптації кишечника до вікових змін.
Аналіз експресії понад 10 000 клітин виявив вікові зміни, особливо у дозріванні ентероцитів, що супроводжувалося регуляцією метаболічних генів. Дослідники визначили гени MHC класу II, Ceacam10 і Ly6e як маркери старіння ISC, проте їхня експресія не корелювала на рівні однієї клітини, що свідчить про багаторівневі регуляторні механізми.
Подальший аналіз in silico та експерименти з органоїдами показали, що активація IFN-γ та інактивація ERK/MAPK сигналізації впливають на вікові зміни кишкового епітелію. Комбіноване лікування IFN-γ та інгібітором MEK (iMEK) показало компенсаторний ефект: iMEK індукував стан спокою ISC, який відновлювався під дією IFN-γ. Це підтверджує, що ці шляхи відіграють захисну роль для ISC, хоча можуть спричиняти вікові зміни у диференційованих клітинах.
Загалом, дослідження демонструє, що баланс між IFN-γ та ERK/MAPK критично важливий для підтримки ISC під час старіння. Водночас збереження цих клітин може відбуватися за рахунок диференційованих клітин кишечника, що може сприяти віковим змінам метаболізму. Відновлення цього балансу до молодого стану може стати перспективною стратегією антивікової терапії з мінімальним впливом на ISC.
Ця стаття призначена лише для інформаційних цілей і не повинна розглядатися як заміна порад, наданих кваліфікованими медичними працівниками.
