Дослідження, проведене Кілліаном Маклафліном та колегами, виявило, що пости з дезінформацією викликають більше морального обурення, ніж достовірна інформація, і це обурення стимулює поширення неправдивих даних.
Моральне обурення, яке визначається як поєднання гніву та огиди, викликаних передбачуваними порушеннями етичних норм, виявилося ключовим фактором у поширенні дезінформації. Дослідники провели вісім досліджень, включаючи аналіз даних із Facebook та Twitter у США, а також два експерименти з поведінковим спостереженням. Вони виявили, що користувачі частіше діляться дезінформацією, яка викликає обурення, навіть не перевіряючи її достовірність. Основною причиною такого поширення є бажання висловити свою моральну позицію або продемонструвати належність до певної соціальної групи.
Алгоритми соціальних платформ також сприяють поширенню обурливої дезінформації. Через те, що обурення стимулює активну взаємодію користувачів із контентом, алгоритми підвищують рейтинг такого вмісту, незалежно від його достовірності. Ця тенденція може сприяти масовому поширенню дезінформації, навіть якщо користувачі спочатку мали намір висловити критичну позицію щодо неправдивих новин.
Отримані дані ставлять під сумнів ефективність стратегій, спрямованих на боротьбу з дезінформацією через заклики до перевірки фактів. Попри зусилля, люди рідко перевіряють достовірність матеріалів перед тим, як ними поділитися, якщо контент викликає емоційне обурення. Це створює новий виклик для платформ соціальних мереж та фахівців із комунікацій, які мають шукати інші підходи до зменшення поширення неправдивої інформації.
На думку авторів дослідження, критично важливим є перегляд алгоритмів ранжування контенту на соціальних платформах. Алгоритмічне посилення контенту, що викликає обурення, має бути обмежене, щоб зменшити його охоплення. Крім того, важливим є розвиток інформаційної грамотності серед користувачів, аби сприяти їхній здатності аналізувати інформацію та зменшувати емоційний вплив дезінформації.
