Стрес змінює спосіб, у який мозок формує спогади, створюючи надмірно великі нейронні пучки, що викликають страх навіть у безпечному середовищі, як показує експеримент на мишах.
Науковці давно спостерігають, що люди, які переживають стрес або травматичні події, схильні боятися навіть тих ситуацій, які не несуть загрози. Наприклад, обпікшись на гарячій сковороді, людина може почати уникати не лише сковорідок, а й всієї кухні. Такий узагальнений страх поширений серед людей із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) або генералізованим тривожним розладом. Нове дослідження, опубліковане в журналі Cell, розкриває механізми, через які стрес змінює формування пам’яті, і пропонує можливі терапевтичні підходи.
Як стрес впливає на мозок
Спогади формуються завдяки групам нейронів, що називаються енграмами, які активуються під час певної події. Мигдалеподібне тіло, частина мозку, відповідальна за емоції та стрес, відіграє ключову роль у цьому процесі. Дослідження виявило, що стрес спричиняє утворення надмірно великих енграм у мозку мишей. Це призводить до того, що миші починають боятися нейтральних звуків так само, як і тих, які пов’язані з негативними подіями, такими як болючий удар електрошоком.
Дослідники помістили мишей у стресові умови, вводячи їм гормон кортикостерон або утримуючи їх у тісних трубках. Потім мишам давали прослуховувати два звуки: нейтральний і той, що асоціювався з больовим стимулом. Миші, які не зазнавали стресу, реагували страхом лише на звук, пов’язаний із небезпекою, тоді як миші під стресом завмирали у відповідь на обидва звуки.
Механізми формування надмірного страху
У нормальних умовах нейрони в мигдалеподібному тілі регулюють формування енграм, обмежуючи їх розмір через гальмівні сигнали, що виробляються гамма-аміномасляною кислотою (ГАМК). Це дозволяє мозку чітко відокремлювати безпечні та небезпечні події. Але під впливом стресу збуджуючі нейрони починають виділяти ендоканабіноїди, які блокують вивільнення ГАМК. Це “знімає обмеження”, і до енграми потрапляють надлишкові нейрони, викликаючи надмірну реакцію страху.
Як пояснює дослідниця Шина Джосселін, цей процес можна порівняти з нічним клубом, де раніше був суворий контроль на вході, але під впливом стресу всі нейрони отримують доступ. У результаті мозок не може чітко розділити спогади про небезпечні та нейтральні події.
Нові можливості терапії
Дослідники змогли усунути вплив стресу на формування пам’яті за допомогою препаратів, які блокують глюкокортикоїдні рецептори або зменшують вироблення ендоканабіноїдів. Наприклад, один із препаратів, міфепристон, дозволив стресовим мишам розрізняти нейтральні та небезпечні звуки так само, як це робили миші без стресу. Однак ці препарати мають побічні ефекти і діють лише під час формування спогадів, тому їх застосування для людей наразі є обмеженим.
Надалі команда планує дослідити, чи можна змінити вже сформовані енграми, щоб пом’якшити наслідки стресу. Важливо також знайти способи терапії, які не впливають негативно на інші системи організму.
Значення дослідження
Результати цього дослідження допомагають зрозуміти, чому стрес спричиняє тривожні розлади та генералізацію страху, особливо в людей із ПТСР. Вони також відкривають нові можливості для розробки методів лікування, спрямованих на корекцію механізмів формування пам’яті в мозку. Як зазначає Рюїчі Шігемото, використання багатьох технік для аналізу мозкової активності робить ці висновки значущими для майбутніх досліджень.
У довгостроковій перспективі ці відкриття можуть сприяти створенню ефективних терапій для зменшення тривоги та покращення емоційного благополуччя у людей, які пережили сильний стрес або травму.
Джерела:
- https://www.scimex.org/newsfeed/mouse-study-helps-us-understand-how-fearful-memories-form
- https://www.biologicalpsychiatryjournal.com/article/S0006-3223%2823%2901720-1/fulltext
- https://www.frontiersin.org/journals/behavioral-neuroscience/articles/10.3389/fnbeh.2023.1157414/full
Важливо! Статистична інформація, представлена в медичних статтях, відображає загальні тенденції та не враховують особливості кожної окремої людини Індивідуальні обставини можуть суттєво відрізнятися. Завжди консультуйтеся з лікарем для прийняття персоналізованих рішень щодо свого здоров’я.
