Дослідження виявило, що забруднення повітря твердими частинками діаметром менше 2,5 мкм (PM 2,5) є фактором ризику розвитку раку голови та шиї, що підтверджує необхідність посилення екологічних стандартів.
Вчені з Університету штату Уейн у Детройті під керівництвом доктора Джона Пелемана проаналізували дані Національної бази спостереження, епідеміології та кінцевих результатів раку за період з 2002 по 2012 рік. У дослідженні використовувалася “лінійна змішана модель” — статистичний підхід для вивчення взаємозв’язку між середнім рівнем PM 2,5 в атмосфері США та рівнем захворюваності на рак голови та шиї. Основну увагу приділяли впливу PM 2,5 на підтипи раку травної системи цієї анатомічної області.
Результати показали, що навіть після врахування демографічних факторів, а також впливу куріння й алкоголю, PM 2,5 залишався незалежним предиктором розвитку раку. Найсильніший зв’язок виявлено при п’ятирічному лагу, де β-коефіцієнт дорівнював 0,24. Крім того, стійкий зв’язок спостерігався і за інших часових затримок: без лагу (β = 0,16) та за лагу до 20 років (β = 0,15), що свідчить про довгостроковий вплив дрібнодисперсних частинок.
Автори підкреслюють, що результати цього дослідження доповнюють наявні докази, які вказують на значний вплив забруднення повітря на онкологічні захворювання. У контексті профілактичної медицини та екологічної політики дослідники закликають до посилення стандартів якості повітря. Це є важливим кроком у зниженні ризику розвитку раку, включаючи рак голови та шиї, особливо в умовах зростаючого урбанізаційного навантаження.
Важливо! Статистична інформація, представлена в медичних статтях, відображає загальні тенденції та не враховують особливості кожної окремої людини Індивідуальні обставини можуть суттєво відрізнятися. Завжди консультуйтеся з лікарем для прийняття персоналізованих рішень щодо свого здоров’я.