Чому з віком стає важче вставати
З віком у нашому організмі відбувається низка змін, які можуть суттєво вплинути на наші фізичні можливості, в тому числі й на просте вставання зі стільця. Це зниження фізичної функції настільки помітне, що існує навіть спеціальний тест, який використовується для оцінки мобільності людей похилого віку на основі їхньої здатності підніматися зі стільця. Але що саме спричиняє таке зниження гнучкості?
Дедалі більші труднощі з цим, здавалося б, простим рухом, спричиняються кількома факторами. З часом сухожилля можуть скорочуватися і стягуватися навколо суглобів, а хрящ, який виконує роль подушки між кістками, починає руйнуватися. Крім того, спостерігається загальне погіршення стану зв’язок і зменшення кількості рідини всередині суглобів, яка допомагає полегшити рух. Навколишні м’язи, які необхідні для стабільності суглобів і руху, також відчувають напругу і ослаблення.
Особливо страждають чотириголові м’язи, розташовані навколо передньої частини стегон. Ці м’язи мають вирішальне значення для стояння, оскільки вони допомагають піднімати все тіло з сидячого положення. З віком люди також схильні втрачати м’язову масу, що ще більше ускладнює пересування.
На щастя, ці вікові зміни можна пом’якшити за допомогою регулярної фізичної активності. Дослідження показали, що люди, які залишаються фізично активними протягом усього життя, мають кращий діапазон рухів і більшу м’язову силу навіть у старшому віці порівняно з тими, хто веде сидячий спосіб життя.
Регулярні фізичні вправи не тільки допомагають сповільнити втрату м’язової маси, але й сприяють збереженню гнучкості суглобів та зменшенню деградації хрящів і сухожиль. Такий проактивний підхід є ключем до збереження мобільності та незалежності з віком, що значно полегшує повсякденну діяльність, наприклад, підйом зі стільця.
Висновок
Зв’язок між старінням і зниженням фізичної функції очевидний, але за допомогою регулярної фізичної активності вплив цих змін можна значно зменшити. Підтримка активного способу життя має вирішальне значення для покращення та продовження якості життя в наступні роки, допомагаючи літнім людям залишатися рухливими та незалежними якомога довше.