Нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS Medicine, виявило, що пандемія COVID-19 призвела до втрати мільйонів років потенційного життя, причому непропорційно постраждали бідніші країни та люди похилого віку, які до пандемії були здоровими.
Вчені проаналізували дані 289 мільйонів дорослих у 18 європейських країнах. Вони застосували складні статистичні моделі. Дослідження охопило період з 2020 по 2022 рік.
Раніше дослідження зосереджувалися переважно на прямій смертності від COVID-19. Цей аналіз виявив також непрямі наслідки пандемії. Вони включають вплив перебоїв у системі охорони здоров’я.
В цілому за три роки було втрачено 16,8 мільйона людино-років життя. З них 11,6-13,2 мільйона через прямі смерті від COVID-19. Ще 3,6-5,3 мільйона пов’язані з надлишковими смертями через перебої в системі охорони здоров’я.
Розподіл втрачених років життя
Дослідження виявило значну гендерну нерівність у втратах. Чоловіки втратили в 1,5 рази більше років життя, ніж жінки. Це поглибило вже існуючі гендерні розриви в тривалості життя.
Особливо вразливими виявилися люди похилого віку. На осіб старше 80 років припадає 60% усіх втрачених років життя. Люди віком 65-80 років втратили ще 30% від загальної кількості.
Неочікуваним результатом стало те, що майже 60% втрачених років були б прожиті без інвалідності. Це спростовує поширену думку, що пандемія вплинула переважно на людей з поганим здоров’ям. Багато померлих мали хороші показники здоров’я до пандемії.
Інший важливий висновок стосується вікової групи старше 80 років. Майже половина втрачених ними років життя були б прожиті без інвалідності. Це ставить під сумнів припущення про неминучу слабкість людей похилого віку.
Соціально-економічні фактори та різниця між країнами
Дослідження показало чіткий зв’язок між економічним становищем країн та наслідками пандемії. Країни з нижчим ВВП на душу населення зазнали більших втрат. Особливо постраждали Естонія та Польща.
Швеція та Швейцарія, навпаки, продемонстрували найкращі показники. Країни з вищим рівнем вакцинації мали менші втрати років життя. Це підтверджує ефективність вакцинації як захисного заходу.
Бідніші країни втратили не лише більше років життя загалом. Вони втратили більшу частку саме здорових років без інвалідності. Це поглиблює соціально-економічну нерівність між європейськими країнами.
Очікувана тривалість життя у віці 35 років знизилася на 2,8 року в 2021 році. Понад дві третини цієї втрати припадає на роки, вільні від інвалідності. Це свідчить про значний вплив пандемії на здорове населення.
Динаміка смертності та роль системи охорони здоров’я
Дослідники виявили тривожну тенденцію щодо смертності, не пов’язаної з COVID-19. Вона продовжувала зростати навіть після зниження смертності від самого вірусу. Це відбувалося переважно серед старших вікових груп.
Така динаміка вказує на довготривалий вплив пандемії на систему охорони здоров’я. Перебої в наданні медичних послуг продовжували забирати життя навіть після послаблення безпосередньої загрози вірусу.
До 2022 року лише Швеція майже повністю відновила допандемічний рівень очікуваної тривалості життя. Вона виділяється серед усіх 18 досліджуваних країн. Це може свідчити про ефективність шведського підходу до управління кризою.
Висновки та рекомендації
Результати дослідження демонструють, що вплив пандемії COVID-19 був глибшим і складнішим, ніж просто прямі смерті від вірусу. Перебої в системі охорони здоров’я мали тривалий вплив на смертність.
Дослідження підкреслює необхідність зміцнення систем охорони здоров’я. Особливу увагу слід приділити подоланню соціально-економічної нерівності. Захист здорових людей похилого віку має стати пріоритетом при плануванні заходів боротьби з майбутніми пандеміями.
Інвестиції в стійкість системи охорони здоров’я мають вирішальне значення. Вони допоможуть зменшити непрямі наслідки майбутніх криз у сфері громадського здоров’я.
Країни з вищим рівнем охоплення вакцинацією та кращими економічними показниками краще справилися з пандемією. Це підтверджує важливість як економічних інвестицій у систему охорони здоров’я, так і ефективних програм вакцинації для захисту населення.
