Нові дослідження показують, що яскраве нічне освітлення значно підвищує ризик смертності, особливо від кардіометаболічних захворювань, таких як серцево-судинні хвороби та діабет, тоді як вплив яскравого денного світла має захисну дію та сприяє довголіттю.
Циркадні ритми — «біологічний годинник» організму, що регулює життєво важливі процеси, включаючи сон, виділення гормонів та метаболічні функції. Порушення цих ритмів через неправильну експозицію до світла призводить до збою в роботі циркадного кардіостимулятора в гіпоталамусі, що може спричинити серйозні наслідки для здоров’я. Нічне світло, особливо у критичні години між 2:30 та 3:00 ночі, знижує амплітуду циркадних ритмів, порушуючи природні процеси організму та підвищуючи ризик розвитку хронічних захворювань і передчасної смертності.
У дослідженні взяли участь 88 905 осіб з Біобанку Великобританії, які носили наручні датчики освітленості, що дозволило зібрати близько 13 мільйонів годин даних про вплив світла на організм. Вчені використовували моделі пропорційних ризиків Кокса для аналізу взаємозв’язку між інтенсивністю освітлення, циркадними порушеннями та ризиком смертності, враховуючи базові фактори, такі як вік, стать, етнічна приналежність, спосіб життя та показники здоров’я. Під час восьмирічного періоду спостереження було зафіксовано 3750 смертей від усіх причин, включаючи 798 випадків кардіометаболічної смертності.
Результати показали, що люди, які піддавалися більшому впливу нічного світла, мали на 15-34% вищий ризик смертності від усіх причин та на 22-46% вищий ризик кардіометаболічної смертності порівняно з тими, хто мав мінімальний вплив нічного освітлення. Також було встановлено, що вищі рівні нічного освітлення асоціюються з ранньою або пізньою фазою циркадного ритму, що є маркером порушення біологічних процесів, пов’язаних із серцево-судинною та метаболічною регуляцією.
На противагу цьому, регулярний вплив яскравого денного світла знижував ризик смертності від усіх причин на 10-34%, а ризик кардіометаболічної смертності — на 16-39%. Це свідчить про те, що денне світло може сприяти стабілізації циркадних ритмів і захищати від негативного впливу нічного світла. Дослідження також показало, що короткий сон (менше шести годин) частково пом’якшує вплив нічного освітлення на загальний ризик смертності, однак не усуває його повністю, що підкреслює важливість якості та тривалості сну.
Попередні дослідження вже вказували на те, що порушення циркадних ритмів пов’язані з підвищеним ризиком розвитку гіпертонії, діабету, ожиріння та інших хронічних захворювань. Проте нові дані є першими, що підтверджують цей зв’язок на великій вибірці, використовуючи прямі вимірювання індивідуального впливу світла. Це дослідження також продемонструвало, що яскраве денне світло може стати ефективною стратегією для зниження ризику смертності, особливо серед людей з нерегулярними графіками роботи або тих, хто перебуває в умовах з недостатнім природним освітленням.
Однак важливо враховувати деякі обмеження: дані про освітленість збиралися лише протягом одного тижня, що не враховує сезонні зміни, і більшість учасників дослідження були представниками білої етнічної групи, що може обмежити можливість узагальнення результатів для інших популяцій. Також відсутні дані про індивідуальну чутливість до світла, що може впливати на ступінь порушення циркадних ритмів.
Підтримання темряви у нічний час, особливо в період найбільшої чутливості циркадних ритмів (з 2:30 до 3:00), та збільшення впливу денного світла можуть стати доступними і ефективними заходами для покращення здоров’я та підвищення тривалості життя. Ці рекомендації особливо актуальні для осіб з підвищеним ризиком порушення циркадних ритмів, таких як працівники з позмінним графіком роботи або пацієнти у відділеннях інтенсивної терапії.
