Сучасні штами високопатогенного пташиного грипу (HPAI) H5N1 демонструють здатність до зниження імунної відповіді людини, що полегшує перебіг хвороби, але підкреслює необхідність постійного моніторингу ризиків пандемії.
У дослідженні, опублікованому в журналі Emerging Infectious Diseases, науковці проаналізували реплікацію вірусів HPAI H5N1 в органоїдах легенів людини. Учасники експерименту порівнювали реплікацію та імунні реакції в легеневому епітелії людини, використовуючи ізоляти вірусів від різних хазяїв, включаючи історичний зразок (A/Vietnam/1203/2004) та сучасні зразки (людський A/Texas/37/2024 та ізолят великої рогатої худоби A/bovine/Ohio/B24OSU-342/2024).
Дослідники виявили, що історичний ізолят спричиняв значно більшу реплікацію та вищий рівень клітинної загибелі, ніж сучасні віруси. Проте сучасний людський ізолят демонстрував покращену здатність до реплікації порівняно з вірусом великої рогатої худоби через мутацію PB2 E627K, яка підсилює адаптацію вірусу до організму ссавців.
Ключовим відкриттям стала здатність сучасних вірусів HPAI H5N1 пригнічувати стимульовані інтерфероном (ISG) гени, такі як ISG15 та ISG20. Це пригнічення супроводжувалося помірнішою індукцією прозапальних цитокінів (IFN-β, TNF-α, IL-6, IL-1β), що, ймовірно, сприяє зниженню тяжкості захворювання. На відміну від історичних штамів, які викликали 50% смертність, сучасні спалахи супроводжувалися лише поодинокими важкими випадками, що вказує на еволюційну адаптацію вірусів.
Поширення сучасних ізолятів H5N1 у Північній Америці викликає занепокоєння через розширення кола хазяїв. Від 2021 року віруси клади 2.3.4.4b були виявлені у птахів, ссавців, включаючи велику рогату худобу, а у 2025 році зареєстровано 66 випадків зараження людей у США, зокрема через контакт із тваринами. Зараження працівників ферми в Техасі підтвердило можливість передачі вірусу від корови до людини.
Історичний огляд демонструє, що перші випадки H5N1 серед людей були зафіксовані у 1997 році в Гонконзі, а у 2004-2005 роках вірус поширився Євразією та Африкою через міграцію птахів. Сучасний штам клади 2.3.4.4b, домінуючий з 2020 року, викликає масові спалахи серед птахів, але випадки захворювання людей залишаються поодинокими.
Незважаючи на помірний перебіг захворювання серед інфікованих людей, здатність вірусів HPAI H5N1 до адаптації, включаючи пригнічення імунної відповіді, створює потенційні ризики нових пандемій. Постійне спостереження за еволюцією вірусів є критично важливим для запобігання непередбачуваним наслідкам їхнього поширення.
Важливо! Статистична інформація, представлена в медичних статтях, відображає загальні тенденції та не враховують особливості кожної окремої людини Індивідуальні обставини можуть суттєво відрізнятися. Завжди консультуйтеся з лікарем для прийняття персоналізованих рішень щодо свого здоров’я.
