Вчені розглянули вплив природного освітлення перед пробудженням на рівень сонливості, бадьорості та втоми.
Сучасні технології і прискорений ритм життя призвели до хронічного недосипання у багатьох людей. При цьому важливість середовища для сну, зокрема світлових умов, часто ігнорується в архітектурному проєктуванні. Дослідження Університету Осаки вказує на потенціал природного світла як простого засобу покращення якості пробудження.
Команда дослідників під керівництвом «студентки Сяоруй Ван та професора Дайсуке Мацусіти» провела експеримент із трьома сценаріями освітлення. Порівнювались: короткочасне природне освітлення перед пробудженням (IA), природне світло протягом усього ранкового періоду (IB) та його повна відсутність (CC). Було застосовано електрофізіологічні методи дослідження, зокрема ЕКГ, ЕЕГ та анкетування.
Результати виявили статистично значуще зниження сонливості в умовах IA та IB у порівнянні з CC. Проте «умірене природне світло безпосередньо перед пробудженням (IA) виявилося найбільш ефективним», – зазначають автори дослідження. Водночас надлишкове освітлення протягом тривалого періоду (умова IB) може мати зворотний ефект.
«У майбутньому ми сподіваємося контролювати природне освітлення в середовищі сну, зважаючи на змінність сезонів та доби», – підкреслює професор Мацусіта. Вчені наголошують на перспективі впровадження інтелектуальних систем керування освітленням у житлових приміщеннях.
Дослідження опубліковане у науковому журналі Building and Environment, підкреслює важливість біоритмічної синхронізації людини із природним середовищем. Такий підхід може сприяти як підвищенню якості життя, так і зниженню впливу хронічної втоми.
