Фізичні відчуття, які супроводжують емоції, є унікальними для кожної людини та можуть змінюватися з плином часу і культурними відмінностями.
Група науковців створила карти емоційного сприйняття тіла, спираючись на суб’єктивні відчуття учасників досліджень. Вони виявили, що радість і любов активують майже все тіло, тоді як страх концентрується в області грудей, а гнів – у руках і долонях. Депресія, навпаки, спричиняє оніміння, що відображається як зниження відчуттів у кінцівках та голові. Ці дані підтверджують тісний зв’язок між психологічним станом людини та її фізіологічними реакціями.
У 2013 році вчені опублікували свої результати в Proceedings of the National Academy of Sciences, що стало основою для подальших досліджень. В останніх експериментах дослідники порівняли сучасні мапи тілесних емоцій із текстовими свідченнями, знайденими у клинописних табличках древньої Месопотамії. Було проаналізовано понад мільйон слів, що описували емоційні переживання стародавніх людей, що дало змогу простежити еволюцію фізичних відчуттів.
Виявилося, що у стародавній Месопотамії щастя асоціювалося з печінкою, а гнів – з ногами, тоді як сучасні люди відчувають ці емоції переважно у верхній частині тіла. Любов у давніх текстах пов’язували із серцем, печінкою та колінами, а в сучасності вона викликає відчуття по всьому тілу. Це свідчить про зміну сприйняття емоційного досвіду протягом століть.
Незважаючи на ці відмінності, дослідники підкреслюють, що емоції залишаються суб’єктивним феноменом, і важливо враховувати контекст при аналізі стародавніх текстів. Як зазначає когнітивний нейробіолог Юха Лахнакоскі:
Ця стаття призначена лише для інформаційних цілей і не повинна розглядатися як заміна порад, наданих кваліфікованими медичними працівниками.
