Дослідження виявило тимчасове посилення шуму у вухах через хропіння, апное та соматосенсорну модуляцію під час сну, відкриваючи нові підходи до лікування.
Шум у вухах (тинітус) є поширеним станом, від якого страждає близько 14% населення світу. Його визначають як “усвідомлення звуків без наявності зовнішнього акустичного джерела”. За даними дослідження, опублікованого в журналі Hearing Research, соматосенсорна модуляція значною мірою впливає на гучність шуму у вухах, особливо після дрімоти. Зокрема, фактори, пов’язані зі сном, такі як хропіння та апное, мають важливу роль у цих змінах.
Соматосенсорні механізми та сон
Тинітус може посилюватися через соматосенсорні фактори, зокрема бруксизм (скрегіт зубами) або зміну тонусу м’язів під час тривалого сну в похилому положенні. Додаткові фізіологічні механізми, як-от порушення функцій м’яза tensor veli palatini, також впливають на інтенсивність шуму. Важливим аспектом є хропіння та епізоди апное, які сприяють зростанню гучності тинітусу через збільшення внутрішньом’язового напруження та підвищення тиску в середньому вусі.
У дослідженні брали участь 37 пацієнтів, які повідомляли про часте посилення тинітусу після дрімоти. Учасники пройшли полісомнографічне обстеження під час шести спроб дрімоти протягом двох днів. Паралельно проводилися аудіологічні та кінезіологічні тести для оцінки змін гучності шуму. Дослідники зосередились на впливі стадій сну, тривалості хропіння, кількості епізодів апное та положенні тіла під час сну.
Основні результати
Після кожної спроби дрімоти спостерігалося підвищення гучності тинітусу, що підтверджує роль сну як ключового тригера. Хропіння, особливо тривале або гучне, а також часті епізоди апное значно збільшували гучність і настирливість шуму у вухах. При цьому такі фактори, як положення тіла або бруксизм, не мали суттєвого впливу.
Значущим відкриттям було зменшення гучності тинітусу на 23% між сесіями дрімоти. Це свідчить про тимчасовий характер змін, спричинених соматосенсорною модуляцією, та важливість перерв між епізодами сну.
Значення для терапії
Дослідження вперше виявило кількісні зв’язки між гучністю тинітусу та факторами сну в контрольованому середовищі. Хропіння та апное можуть бути критичними мішенями для терапії, оскільки їхній вплив на м’язи піднебіння опосередковує соматосенсорну модуляцію тинітусу. Хоча основний механізм залишається не до кінця з’ясованим, отримані результати вказують на важливість розробки індивідуальних стратегій лікування, які враховують вплив сну на шум у вухах.
Важливо! Статистична інформація, представлена в медичних статтях, відображає загальні тенденції та не враховують особливості кожної окремої людини Індивідуальні обставини можуть суттєво відрізнятися. Завжди консультуйтеся з лікарем для прийняття персоналізованих рішень щодо свого здоров’я.
