Фібриляція передсердь у пацієнтів із серцевою недостатністю значно ускладнює прогноз і потребує активного скринінгу та комплексного лікування.
Нові дослідження вчених Intermountain Health виявили, що 40% пацієнтів із нещодавно діагностованою серцевою недостатністю також страждають на фібриляцію передсердь, що суттєво погіршує результати лікування. За словами доктора Хайді Т. Мей, головного дослідника дослідження, це поєднання захворювань потребує регулярного скринінгу, аби забезпечити пацієнтам ефективнішу допомогу.
Фібриляція передсердь – це порушення серцевого ритму, яке характеризується нерегулярною роботою верхніх камер серця. Вона ускладнює серцеву недостатність, особливо якщо це форма зі зниженою фракцією викиду (HFrEF), при якій серце втрачає здатність ефективно перекачувати кров. Дослідження показало, що у пацієнтів із двома діагнозами частіше фіксують підвищену смертність і часті госпіталізації порівняно з тими, хто має лише серцеву недостатність.
Дослідження включало 21 925 пацієнтів із серцевою недостатністю, серед яких 36% мали HFrEF, а 64% — серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду (HFpEF). Пацієнти з HFpEF, як правило, були старшими (74 проти 65 років) і частіше жінками. У пацієнтів із HFrEF ризик госпіталізації був вищим, хоча загальний рівень смертності залишався однаковим для обох форм захворювання.
Регулярний скринінг на фібриляцію передсердь має важливе значення для підбору агресивних терапевтичних стратегій, зазначають дослідники. Лікарі повинні бути особливо уважними до цих пацієнтів, оскільки ефективне лікування має вирішальне значення для покращення якості їхнього життя.
Дослідники підкреслюють необхідність створення рандомізованих клінічних випробувань для розробки оптимальних підходів до лікування пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь. Особливу увагу буде приділено новим препаратам, які можуть змінити сучасні терапевтичні стратегії.
Примітка: Пацієнтам із серцевими захворюваннями завжди слід консультуватися з лікарем для підбору індивідуального лікування. Статистичні дані мають загальний характер і можуть не враховувати унікальні клінічні обставини.
