Нещодавнє дослідження, проведене вченими з Університету наук про здоров’я Аризони, дозволило зробити важливе відкриття в галузі лікування болю. Опубліковане в науковому журналі “BRAIN”, дослідження виявило функціональні відмінності в ноцицепторах, спеціалізованих нервових клітинах, відповідальних за відчуття болю, між чоловіками і жінками. Це відкриття знаменує собою важливий крок на шляху до впровадження підходів точної медицини в лікуванні болю.
Когнітивна втома є поширеною проблемою, яка виникає під час тривалих розумових навантажень, чи то від інтелектуальної роботи, чи то від змагальної діяльності, наприклад, кіберспорту. Вона характеризується такими симптомами, як погіршення пам’яті, неуважність, занепад енергії та порушення сну.
“З когнітивної точки зору, це дослідження є значним кроком вперед у розумінні того, як біль по-різному виникає у чоловіків і жінок”, – сказав Френк Поррека, доктор філософії, науковий директор Комплексного центру болю та залежності в UArizona Health Sciences. “Наші результати показують, що ноцицептори, фундаментальні будівельні блоки болю, відрізняються між чоловіками та жінками. Це може призвести до більш ефективного лікування болю з урахуванням статевих особливостей”.
Дослідницька група під керівництвом Порреки зосередилася на збудливості ноцицептивних клітин, розташованих поблизу спинного мозку в дорсальному корінцевому ганглії. Ноцицептори, активуючись при пошкодженні або травмі, посилають сигнали через спинний мозок до головного мозку, що призводить до сприйняття болю. Ці клітини також здатні адаптуватися до різних подразників, таких як дотик до гарячої плити або комір сорочки, що треться об сонячний опік – обидва викликають біль, незважаючи на їх різну інтенсивність.
Дослідники вивчали дві речовини – пролактин та орексин В, які, як відомо, впливають на пороги активації ноцицепторів. Пролактин, гормон, пов’язаний з лактацією, та орексин B, нейромедіатор, що відповідає за неспання, були обрані на основі попередніх досліджень, що пов’язують хронічний біль та сон. Зразки тканин самців і самок мишей, нелюдських приматів і людей були використані для перевірки впливу цих речовин на активацію ноцицепторів.
Результати виявилися вражаючими: пролактин сенсибілізував ноцицептори лише у самок, тоді як орексин В – лише у самців. Це відкриття свідчить про те, що існують вроджені відмінності в тому, як обробляється біль у чоловіків і жінок. Подальші експерименти показали, що блокування пролактинової сигналізації зменшувало активацію ноцицепторів у самок, не впливаючи на самців, тоді як блокування сигналізації орексину В зменшувало активацію ноцицепторів у самців, але не у самок.
Ці висновки мають глибокі наслідки для лікування больових станів, багато з яких більш поширені серед жінок, наприклад, мігрень і фіброміалгія. Поррека припускає, що запобігання пролактин-індукованій сенсибілізації ноцицепторів може стати життєздатною стратегією лікування больових розладів, що переважають у жінок, тоді як націленість на сенсибілізацію, спричинену орексином В, може покращити лікування болю у чоловіків.
У майбутньому Поррека та його команда мають на меті виявити інші статево диморфні механізми болю. Вони також досліджують потенціал антитіл до пролактину для жінок і схвалених FDA антагоністів орексину для чоловіків, які можуть запропонувати нові шляхи для лікування болю.
Це революційне дослідження не лише поглиблює наше розуміння механізмів болю, але й прокладає шлях до більш персоналізованих та ефективних стратегій лікування болю.
