Нещодавнє дослідження показує, що часте використання інтернету корелює з покращенням епізодичної пам’яті, підтримуючи ідею, що активне застосування пізнавальних навичок допомагає зберігати їх на високому рівні.
Розширений доступ до інтернету глибоко змінює сучасне життя, пропонуючи безліч можливостей для отримання інформації та соціальної взаємодії, проте ще залишається недостатньо дослідженим, як часте користування мережею впливає на когнітивні процеси, зокрема епізодичну пам’ять. Епізодична пам’ять включає здатність зберігати і відтворювати конкретні події з життя, що, на відміну від семантичної пам’яті, охоплює знання про загальні факти і поняття. Сучасні спостереження свідчать, що інтернет може виступати як зовнішній засіб запам’ятовування інформації, що знижує потребу запам’ятовувати самі факти, проте стимулює здатність пам’ятати джерела.
Дослідження, опубліковане в журналі «Scientific Reports», аналізувало дані з лонгітюдного опитування домогосподарств у Великій Британії, у якому взяли участь 36 542 особи. Частота користування інтернетом була розподілена за категоріями від «щодня» до «ніколи», а епізодичну пам’ять оцінювали за завданнями на негайне та відстрочене пригадування. Врахування демографічних чинників, таких як вік, стать, дохід та рівень освіти, дозволило виключити їхній вплив на результати, роблячи висновки більш точними.
Аналіз показав, що люди, які щоденно користуються інтернетом, краще виконують завдання на негайне пригадування, ніж ті, хто користується інтернетом рідше. Навіть ті, хто користується інтернетом кілька разів на тиждень, демонструють вищі результати у порівнянні з менш частими користувачами, що підтверджує позитивний ефект на негайне пригадування. Подібна закономірність виявляється і в завданнях на відстрочене пригадування, що дозволяє припустити, що часте використання інтернету стимулює обидва типи епізодичної пам’яті.
Результати дослідження вказують на можливість інтернету виступати як форма транзактивної пам’яті — механізму, який активує епізодичну пам’ять для відновлення інформації про джерела, а не самі знання. Це підтримує гіпотезу «використовуй або втрать», згідно з якою регулярна активність у певній сфері сприяє збереженню та розвитку відповідних когнітивних здібностей. Виходячи з цього, постійне тренування пам’яті під час онлайн-активності може бути важливим для підтримання її продуктивності.
Таким чином, дослідження демонструє можливість цифрового середовища бути корисним для когнітивного розвитку та продуктивності пам’яті в повсякденному житті. Однак, для більш детального вивчення цього зв’язку, потрібні подальші дослідження, що вивчатимуть вплив інтернету на інші аспекти пам’яті, а також зміни цього впливу залежно від контексту і платформ, що використовуються. Результати даного дослідження можуть знайти застосування у розробці рекомендацій для збереження когнітивного здоров’я та цифрових методів терапії для осіб з когнітивними розладами, зокрема з епізодичною деменцією.
